Читать «Iсторичнi есе. Том 1» онлайн - страница 454

Іван Лисяк-Рудницький

79

Раїса Іванова (Іванченко, 1934 р. н.) — український історик і письменник. Закінчила Київський університет (1957). З 1961 р. викладає в Київському університеті. Автор монографії “М. П. Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України (друга половина 19 ст.)” (1971), повістей “Передчуття весни” (1970) та “Клятва” (1971, про життя та творчість Драгоманова), трилогії “Гнів Перуна” (1981), “Золоті стремена” (1984), “Зрада, або як стати володарем” (1988), популярного нарису історії України “Від Кия до Кравчука” (1993). Піддана гострій партійній критиці за “необ’єктивне” висвітлення діяльності Драгоманова (див: Комуніст України. — 1972. — N 11. — С. 93–95). У 1970 р., під час нетривалого побуту в Україні, Лисяк-Рудницький зустрічався з нею у Києві. Їхнє листування зберігається в архіві Лисяка-Рудницького.

80

Ельжбета Горнова (1921 р. н.) — польський історик. Народилася у Перемишлі, навчалася у Львівському університеті. У 1957 р. переїхала до Польщі. Працювала викладачем історії Росії і СРСР у Вищій педагогічній школі в Ополю. Автор монографій “Stosunki ekonomiczno-społeczne w miastach ziemi Halickiej w latach 1530–1648” (1963), “Ukraiński obóz postępowy i jego współpraca z polską lewicą społechną w Galicji 1876–1895” (1965), “Ocena działalności Michała Dragomanowa w historiografii ukraińskiej, rosyjskiej i polskiej” (1967). В архіві Івана Лисяка-Рудницького зберігається листування з Горновою, а також переклад англійською мовою розширеного і допрацьованого тексту монографії про оцінку Драгоманова в історіографії (“Mykhailo Drahomanov in World Literature” (box 12, file 383)).

81

Оригінальна публікація: Лисяк-Рудницький І. Із драгоманівських студій // Студентський Вісник. — Р. II. — 1948. — Ч. 1. — Березень — С. 31–38. Готуючи цю статтю в збірник “Між історією й політикою” у текст, автор вніс дрібні зміни і доповнення. Друкується за останньою публікацією: Між історією й політикою. — С. 108–120.

82

Друкується на основі публікації у кн.: Rudnytsky I. L. Essays in Modern Ukrainian History. — P. 203–254. Переклад Галини Ківан (основний текст) та Ярослава Грицака (примітки та цитати), мовна редакція Володимира Кулика.

Цю статтю підготовлено спеціально для збірника “Mykhaylo Drahomanov. A Symposium and Selected Writings” (1952). “Де була, насправді, моя перша наукова публікація й цим самим, так би мовити, моя “візитова картка”, — писав Іван Лисяк-Рудницький у листі до Богдана Осадчука від 14 серпня 1952 р. (box 34, file 756).

83

“Найгірша чи найгіркіша правда цінніша за най-солодшу чи найпоказнішу брехню” — тут неточність у цитуванні: насправді, це речення відсутнє у вказаному джерелі. Встановити атрибутацію цієї цитати не вдалося. Подається у зворотньому перекладі з англійської.