Читать «Жорстокість існування» онлайн - страница 48

Інквізиція, тоталітарні режими Гітлера, Сталіна, Мао, ісламський фундаменталізм каструють власні народи, яким будуть потрібні століття, щоб відродитись. Масовість жертв не так вражає, як поодинокі страти у країнах, де нібито панує демократія. Смертні вироки, що виконуються там, вважаються наче найвищою мірою соціального захисту, що заспокійливо діє на громадян середнього достатку, які цінують власне життя і воліють не ризикувати. Дуже мало людей усвідомлює, що гуманних убивств не буває, що за кожне життя потрібно боротися до останньої хвилини. Але з огляду на поодинокі вибухи насильства і жорстокости, спровоковані суспільною фальшю та лицемірством, у суспільстві, де благочинність шита білими нитками, і є лише засобом боротьби за владу, а також чорною масовою індустрією розваг, люди воліють бачити злочинців мертвими. Мертвих не треба годувати за ґратами. Це дорого для платників податків. Держава неспроможна захистити громадян, попередити насильство, бо сама вкрай жорстоко поводиться з засудженими.