Читать «"Грант" викликає Москву» онлайн - страница 62

Релінк взяв Цаха під руку, вони трохи одійшли від групи і стали походжати по зеленому полю.

— Як іде номер один? — спитав Релінк.

— Половина — там, — Цах підвів очі до неба і говорив далі: — Все пройшло досить гладко, ніяких ексцесів не було, але згодом почалися недобрі розмови серед моїх солдатів. Мені здається, це природна реакція після такого заходу.

— Природна? — здивувався Релінк.

— Авжеж. По-перше, безпосередньо вели розстріл дуже мало людей, це затягнуло процедуру. Виникли розмови, чому нам не додали роту солдатів. — Цах помовчав і вів далі: — Багатьох обурює залучення до операції цивільних, яких ми примусили закопувати трупи. Мої люди питають, чи не занадто багато цивільних свідків.

— Цивільних можна після акції відправити туди ж, — сказав Релінк.

— Я думав про це, — відізвався Цах.

— Чого ж думати, треба робити. Адже йдеться про якихось двадцять чоловік.

— Майже п’ятдесят.

— Хіба не все одно: двадцять, п’ятдесят… А щодо балачок серед ваших людей, то вживіть проти цього найрішучіших заходів. Віддайте одного базіку під суд.

— І без того в мене мало людей.

— Поповнення ви матимете. Будемо просити про це рейхсміністра. І якщо новим командуючим армії буде, як передбачається, Манштейн, то він зробить для нас усе, що ми попросимо. Більше рішучості, Цах…