Читать «До Золотої Зорi (на украинском языке)» онлайн - страница 7

Iнженер. Якщо пощастить...

Капiтан Iмпет. Я вже маю деякi теоретичнi розробки. Якщо мобiлiзуємо на це всi нашi науковi сили, то, безперечно, досягнемо успiху.

Астрофiзик. Маєте на увазi гiпотезу "Гравiтацiйної хвилi"?

Капiтан Iмпет. Так, саме цю гiпотезу, що обiцяв нам необмеженi можливостi для використання функцiї протяжностi простору-часу, гiпотезу, що наблизить "верхню межу", до якої можливi кiлькiснi змiни просторово-часових структур.

Астрофiзик. Захоплююча перспектива!

Реплiки. Потрiбен конкретний план i - за роботу!

- Це окрилює!

- Усi обчислювальнi свiтловоди - на розробку Проекту!

Кенi. А про Мага забули?

Реплiка. Включити Кенi до групи Контакту. Як психолог, вона стане в нагодi.

Капiтан Iмпет. Чи хто заперечує? Нiхто. Отже, астрономи продовжують патрулювання Центрального Свiтила, iнженери приступлять до створення надiйних i точних iнерцiйних систем керування - таких систем, що забезпечать рух планети на гравiтацiйнiй хвилi до iншої, стацiонарної зорi... Енергетики мусять сконструювати надпотужнi гравiтацiйно-магнiтнi рушiї... Робота знайдеться всiм - адже починаємо новий акт iсторiї.

Кенi пiдвелася, певне, бажаючи щось сказати, але тiльки змахнула рукою i рушила до виходу.

Розмова iз Сонцем

Маг вийшов iз свого приземкуватого палацу, складеного з тесаного гранiту, саме в ту мить, коли над обрiєм зачервонiла вузенька смужечка Сонця. Поважно ступаючи, нiс напiвголе сухорляве тiло до чорних сходiв, прокладених на схилi крутої гори. Обличчя, густо вкрите червоною фарбою, було урочисте i грiзне. Наче в прорiзах маски, поблискували чорнi, як антрацит, очi. Вiд поперека до колiн його прикривала шкура пантери, голова якої iз кривавими рубiновими очима хилиталась на животi, а плямистий хвiст бив по п'ятах, нiби пiдганяючи. Капiтан, пiдтягнутий i стрункий у своєму бiлому костюмi, зустрiв Мага бiля пiднiжжя гори, там, де починаються сходи.

- Хвала Повелителю Духiв! - сказав звичну фразу i пiшов поруч.

- Нехай нiщо зле не наближається до тебе! - вiдповiв Маг, торкнувшись правою рукою ошкiреної голови пантери.

Чим вище викочувалось на небо Сонце, тим вище вони пiднiмались по сходах, що вели до Обсерваторiї. Члени групи Контакту (i капiтан з ними) ще вчора мали довгу i досить нудну розмову з Магом - ученi пояснювали Повелителевi Духiв структуру Всесвiту, його динамiку, енергетичний баланс Центрального Свiтила. Вiн уважно слухав, iнколи вигукував якiсь магiчнi формули, певне, не зовсiм зрозумiлi i йому самому, а на закiнчення сказав:

- Завтра я з ним поговорю.

- З ким?

- Iз Свiтилом.

От вони й iдуть до Обсерваторiї на розмову iз Свiтилом. Капiтан, примруживши очi, поглядає на шкуру пантери, на рiзнобарвнi амулети i талiсмани, нанизанi на сухорляву шию Мага, його руки i ноги. Маг iде у всеозброєннi, готовий не лише вiдбити напад злих духiв, а й настрахати їх, пiдкорити своїй волi. На кiлькох найбiльших талiсманах вирiзьблено магiчнi знаки - це незмiрно посилює їхню дiю. Отi дрiбнi вузлики, зiбранi в намисто на тонкiй шиї, зв'язують життя Мага i втримують його в цьому висохлому тiлi. Це захист, охорона. Знаки i формули, вирiзьбленi на талiсманах, костяних паличках i кам'янiй дощечцi, яку Маг тримає у правiй руцi, - то закляття, що мають надприродну силу i вплив... "Ех, - думає капiтан, - коли б ти хоч трiшки був знайомий з фiзикою небесних тiл, то ми б оце не витрачали марно часу. Скiльки ж то промине тисячолiть, доки процес цивiлiзацiї охопить усю планету? Але час той неодмiнно настане, його приведе Необхiднiсть".