Читать «Полювання на Сетавра» онлайн - страница 9

Транспортер жбурляло страшенно, — вони їхали з швидкістю, що від неї, як спокійно попередив їх водій, «по якімсь часі витікають очі».

Після того як механіки вмонтували в банеподібну башту гірничий лазер великої потужності, транспортер перетворився на якусь подобу бойової машини, але з влучністю цього лазера справа стояла погано; Піркс вважав, що з нього взагалі важко влучити будь-куди, тим більш у Сетавра. Робот мав автоматичний приціл — його фотоелектричні очі були зв’язані з лазером — і міг вмить уразити все, що перебувало в центрі поля зору. А в них був якийсь дивний приціл, перероблений, мабуть, із старого космічного далекоміра; перед виїздом за його допомогою трохи постріляли в якісь скелі на виднокрузі, і на цьому випробування скінчилися. Скелі були великі, відстань до них — не більш як миля, і все-таки влучити пощастило тільки з четвертого разу. Тут котрий уже раз далися взнаки умови Місяця: адже промінь лазера має вигляд сліпучої смуги лише в розсіювальному середовищі, наприклад, у земній атмосфері; а в космосі пучок світла навіть найбільшої потужності не видно доти, поки він не зустріне на своєму шляху якусь матеріальну перешкоду. Тому на Землі можна стріляти лазером так, як стріляють трасуючими кулями, орієнтуючись на видиму траєкторію їх польоту, а на Місяці лазер без прицілу не мав жодної практичної ваги.