Читать «Україна в лещатах сіонізму» онлайн - страница 6

У Рішення суддя повписувала навіть курйози. Якщо запис про язичників — це сумне суддівське невігластво, то трактування наступної цитати як такої, що розпалює «національну ворожнечу», викликає гомеричний сміх: «А можливо, на себе треба подивитися без лукавства і „єврейських штучок“, „без хитрої мови“. Пояснюю позивачам, що „єврейські штучки“, „без хитрої мови“ взято в лапки як вислови з літературних творів. Але суддя має рацію: „національна ворожнеча“ між І.Левітасом, який у газеті „Еврейские вести“ веде рубрику „Еврейские штучки“, і „антифашистом“ Шлаєном, який цього не знає або вже забув, — неминуча. Рятуйте! Рейвах у єврейській громаді. Такого і Шолом Алейхем не придумав би. А Шлаєн із суддею Саприкіною придумали. Оце Рішення! І „опять двойка“. Однак якщо хтось не хоче на себе подивитися, то його право і біда. У нас демократія.

Сіоністичні ЗМІ не гребують жодними засобами. І в окремих випадках вдається досягти бажаного. Як це робиться, наведу лише один приклад. У статті „Євреї в Україні сьогодні: реальність без міфів“ я звернувся до І.Плюща, з уст якого на одному з єврейських телеканалів почув буквально таке: „Україна для всіх“. І про це написав. По телефону в мене з ним відбулася приблизно така розмова:

— Де ви, пане Василю, це взяли? Я такого не говорив.

— Сам чув, ви давали інтерв'ю на одному з телеканалів.

— Так то ж було не так. Я наводив слова Михайла Грушевського, де є слова „Україна для всіх“, а кореспондент не пояснив, що то слова Грушевського, при монтажі обрізав початок і кінець цитати, залишивши із неї лише слова „Україна для всіх“.

— А я при чому, Іване Степановичу?

— То напишіть про це.

Цією оповіддю про „ідеологічну кухню“ вношу для читачів повну ясність і, оскільки ту цитату Михайла Грушевського маю перед собою, наведу її повністю: „Ми думаємо якраз, що Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе в Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служить їй“.

Дякую, Іване Степановичу, що нагадали ці слова. Я з ними згоден.

Шлаєн і К° мусять ще довести, що вони зробили „для добра краю, його людності“. Яка їхня участь у розбудові незалежної України? А жити в Україні, щоб тільки паскудити, то краще залишити її. Це моє переконання.