Читать «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» онлайн - страница 74

Окрім мовної проблеми, адаптація передбачала ще чимало інших нюансів, з яких складається соціалізація в тому чи іншому середовищі або суспільстві. Щоразу, коли Христині доводилося стикатися з чимось уперше, посилювалися страх і невпевненість у власних силах — чи правильно вона поводить себе в ресторані, чи вбрана відповідно до ситуації, чи не говорить дурниць у присутності Евиних знайомих, чи не виглядає нелегалкою на вулиці, чи не надто правильно переходить дорогу, чи не видають її стрижка, відсутність манікюру, макіяжу, взуття, особливості постави та жестикуляції? Поступове освоєння в побутових ситуаціях не дуже допомагало позбутися цих страхів, радше навпаки, бо що більше вона розуміла німецькою, то більше відкривала прихованих раніше речей, у яких могла помилитися, видати себе, виглядати по-дурному. І якщо поволі зникали мовні проблеми, то проблеми, пов’язані з іншим досвідом попереднього життя, лише загострювалися. Вона не вловлювала цитат із важливих для її тутешніх однолітків фільмів або книг, не розуміла жартів про специфічні побутові моменти, бо виховувалася на інших книгах і фільмах, жила раніше серед інших побутових реалій, не вміла настільки чітко, правильно і безжально визначати психологічні особливості людей, з якими спілкувалася, як це вміли люди Евиного кола. Ева не раз дивувалася наївності, з якою Христина сприймала людську поведінку, і її невмінню правильно відчитувати найпростіше: опущені додолу очі, відведений убік погляд, нервове потирання долонь, спітніле чоло, несподівану зміну теми, надто напружену манеру розмови, і навпаки — награну, надмірну невимушеність у спілкуванні та ще масу схожих деталей, об які вона перечіплялася іноді навіть у художніх текстах, коли герої раптово замовкали на півслові — досвідченішому в психології читачеві усе ставало ясно без слів, а Христина просила Еву пояснити. Те саме було і з читанням газет — уже навіть тоді, коли вона майже не зустрічала в статтях незнайомих слів, значення написаного часто залишалося для неї таємницею, поки Ева не пояснювала їй усього, що залишалося між рядками — натяків на минулорічні чи позаторішні події, гучні скандали, законодавчі курйози, політичні особливості тощо. Проникнення в чужу мову виявилося лише першим, поверховим зануренням у чужий світ, що складався із багатьох шарів, засвоєння яких відбувалося повільно й мимоволі, а іноді здавалося взагалі недосяжним.

Іншими, ніж із Соломією, були й сексуальні стосунки Христини з Евою. Вони доволі довго залишалися товариськими, платонічними, обом це подобалося. Обидві боялися зайти занадто далеко, порушити щось тонке й непомітне занадто швидким розвитком подій. Між ними відбувалася не мимовільна спонтанність і гарячковість, як у Христини з Соломією, а планомірна й дуже обережна поступовість, наближення крок за кроком. І це зовсім не нагадувало нудну розміреність і теж було захопливим та інтенсивним, просто зовсім іншим.

Із Соломією вони кидалися в любощі щоразу як востаннє, ніби намагаючись залікувати якісь невидимі рани, зануритися на мить у щось, що неможливо втримати довше. А з Евою вони будували щось значно тривкіше, щось, у чому планують жити роками, щось, що потрібно дуже берегти на початку, зате потім воно стане міцним і невразливим до труднощів. Мабуть, це був якийсь різновид подружніх стосунків, але зовсім інших, ніж ті, які Ева та Христина бачили у своєму дитинстві. Стосунків, побудованих на довірі й намаганні створити спільний простір, у якому ніхто не диктує та ніхто не підпорядковується, простір, у якому добре обом.