Читать «Леся Українка_Зібрання творів у 12 томах. Том 02» онлайн - страница 116

«Ой далеко до берега того...».— З давньої єгипетської 288 «Ой ляжу я долі посеред осади...».— 3 давньої єгипетської 289 «Ох, якби я був при милій негритянкою тією...».— 3 давньої єгипетської 289 «О, не пали його, Агні, не завдавай йому болю]..».— 3 «Ріг-Веди» 281 Орфеєве чудо (Легенда) 109 «Ох, се знов ті самі очі...».— Г. Гейне 164 «Ох, я нещасний Атлас! цілий світ...».— Г. Гейне 154 Пастух.— Г. Гейне 174 Пекло. Пісня V,— Данте Алігіє-р і 308

«Підеш, одійдеш від нас тим шляхом...».— 3 «Ріг-Веди» 281 Пісня до волів.— 3 давньої єгипетської 292 Пісня пастуха до отари.— З давньої єгипетської 292 «По валах у Саламанці...».— Г. Гейне 164 «Поки на чужині я довго блукав...».— Г. Гейне 139 «Пора вже мені добрий розум вернуть...».— Г. Гейне 158 «Похований той на розпутті...».— Г. Гейне 146 Про велета (Казка) 121 Пролог.— Г. Гейне 173 «Про любов твою, друже, я марив не раз...».— С. Я. Надсон 129 Раткліф.— Г. Гейне 170 Роберт Брюс, король шотландський 41 Русалка 9

Самсон 21

«Сапфіри оченьки твої...».— Г. Гейне 160 Світова тьма.— Г. Гейне 167 «Світло лагідне займається, промінням красить всю землю...».— З «Ріг-Веди» 276 «Се ви питаєте за тих...» 92 «Серце! доля ще не вмерла...».— Г. Гейне 158 «Сиділи ми, любко, обоє...».— Г. Гейче 141 Сірома (Переспів).— В. Гюго 268 «Смерть — се ніч спокійна, тиха...».— Г. Гейне 166 «Смутної провесни, серед травиці...».— А. Негрі 286 «Сопілки й сурми грають...».— Г. Гейне 137 «Співав соловейко, і липа цвіла...».— Г. Гейне 138 «Стою я у мріях непевних».— Г. Гейне 154 «Сумне моє серденько трудне...».— Г. Гейне 148 «Сьогодні у них товариство...».— Г. Гейне 161 «Так любов до тебе мене всю проймає...».— 3 давньої єгипетської 289 «Так, ти нещасна! І не жаль мені...».— Г. Гейне 136 «Твоє обличчя любе, миле...».— Г. Гейне 133 «Тебе, моя любко єдина...».— Г. Гейне 134 «Темна нічка на дорозі...».— Г. Гейне 166 «Ти все не дозволяєш...».— Г. Гейне 160

«Ти на мене ворогуєш?..».— Г. Гейне 164 «Ти не любиш мене, ти пе любиш мене...».— /¹. Гейне 135 «Ти скажи мені, кохана...».— Г. Гейне 136 «Тихо в полі, гай темніє...».— Г. Гейне 166 Ткачі,— Г. Гейне 266 «То ти вже про те і не згадуєш, ні...».— Г. Гейне 137 Триптих 105

«Філістери гарно вбрані...».— Г. Гейие 139

«Хай на дворі вітер грає...».— Г. Гейне 159 «Хай понесе тебе звідси Пушан той премудрий...».— З «Ріг-Веди» 282

«Хлопець кохає дівчину...».— Г. Гейне 141 «Хто благає матір божу...».— Г. Гейне 159 Цветы.— М. Конопніцька 132 «Цілуй, а не клянись мені!..».— Г. Гейне 135 «Чи ж woe серденько не пристало щиро...».— 3 давньої єгипетської !Й9 «Чого так поблідли ті рожі ясні...».— Г. Гейне 137 «Що дасть нам силу?» 105 «Щоночі у сні бачу, мила, тебе...».— Г. Гейне 144 «Я бачу світ пишний і неба сіяння...».— Г. Гейне 139 «Я бачу, що ти вже мене покохала...».— Г. Гейне 165 «Я з вами розстався у літнюю спеку...».— Г. Гейне 162 «Я з нею розстаюся, я її покину...».— Г. Гейне 163 «Я знов по сьому місту йду...».— Г. Гейне 152 «Як будеш дружинонька шлюбна моя...».— Г. Гейне 163 «Як вона уста розкриє, щоб напитись поцілунку...» (Ури» вок).— 3 давньої єгипетської 288 «Якось був я в чулім настрою...».— Г. Гейне 143 «Як уночі на ліжку...».— Г. Гейне 159