Читать «Довічні муки пекла» онлайн - страница 16

Аста натиснула на кнопку. Глухо здригнувся грунт, повільно поповз віковічний пил, здіймаючись млявими густими хмарами. І запала тиша – страшна, глибока тиша, нескінченна, як Космос.

Повільно-повільно просувалися земляни до свого зорельота. Зупинилися на тому місці, де тільки чорний шар порохна лишився від таотянина Круза. Не змовляючись озирнулися.

Просто перед ними поміж бескидів блиснула яскрава кругла пляма – фотоелемент. Але астероїд обертався й далі, сонячний промінь сповзав з фотоелемента, і той тьмянішав, зникав, танув у непроглядній чорноті.

І здалося їм: це востаннє прощається з ними істота, яка, не бувши ніколи людиною, зазнала надлюдських страждань, спокутуючи чужу провину.

1965

^{note 2}

Екліптика

–

велике коло небесної сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця.

notes

Note1

1

Note2

1