Читать «За чарівною квіткою» онлайн - страница 41

— Ну, мандрівники, — обізвався Коля, — це вже я недоглядів. Здається, попали ми у вовчу яму…

Він встав, обмацуючи стіни, обійшов кругом.

— Високо! Метрів чотири, не виліземо!

— А може, піраміду зробимо? — запропонував Вася, підходячи до нього. — Ти вилізеш, а потім нас витягнеш!..

— Еге, — засміявся Коля. — Мене ви не витримаєте!

В ямі стало темніше, бо сонце швидко котилося до заходу. Від стінок ями тягнуло холодом, волога проймала, здавалось, до кісток.

— Нічого, — хапаючи дрижаки, обізвалася Юлька. — Прийдуть перевіряти яму і знайдуть нас…

Коля весело засміявся.

— Ну, якщо ждати цього, то ми тут поколіємо! Виберемося й так!

— Як? — зацікавлено озвався Вася.

— Знову квіточка допоможе? — запитав Сеня.

— Аякже! Тільки на неї й надія. Дивіться…

В темноті щось клацнуло. На грудях у Колі спалахнули червоні вогники, потім повільно засяяв синій прямокутник.

— Телевізор, — вигукнув Сеня.

— Правильно. На принципі телевізора. А тепер пускаємо квітку.

Вражені діти побачили, як Коля випустив з рук квітку. Вона повисла в повітрі, спалахнула м’яким промінням і попливла в отвір ями.

— А що ти хочеш з нею зробити? — запитала Юлька.

— Як що? — здивувався Коля. — Вона прилетить до діда, скаже йому, де ми, і він нас витягне…

Юлька затанцювала навколо Колі, весело засміялася.

— От здивується дід! І злякається!..

— Нічого! Він знає про все!

— Коли! А як же ти керуєш квіточкою? — нетерпляче запитав Вася.

— А ось як. Суньтесь ближче до мене… Тепер я нам розкажу про секрет квітки…

Діти схвильовано обступили Колю.

— Ви бачите у мене на грудях апарат? — запитав він.

— Бачимо…

— Ну от. З допомогою цього апарата я керую квіточкою.

— Як? — не витримав Сеня.

— Не заважай! Розкажу все. Пам’ятаєте нашу першу розмову? Я запропонував нам допомагати мені! А ти, Васю, що сказав? «Мені в школі набридли всякі досліди! Ми більше про пригоди мріємо!» Я й вирішив показати нам усім, що можна зробити з допомогою науки і техніки… Я працював якраз над літаючою моделлю для спостережень за життям тварин і птахів. Коли ви почали шукати чарівну квіточку папороті, у мене виникла думка оформити модель так, щоб вона були схожа на квітку.

— А як же вона літає? — недовірливо запитала Юлька.

— Дуже просто. Ви помітили, що зверху в неї ніби тремтять пелюстки?

— Помітили…

— То крутиться маленький повітряний гвинт!

— Як у вертольота! — догадався Вася.

— Правильно. Цей гвинт підтримує квітку в повітрі. В рух його приводить маленька атомна батарейка. А летить модель тому, що там є маленький компресор. Він всмоктує повітря, стискує його і виштовхує. І квітка мчить туди, куди я хочу…

— Це схоже на ракету, — не витримав знову Вася.

— Молодець! Вірно!.. Ще в моделі є маленький об’єктив, як у фотоапараті. Він передає зображення того, що оточує квітку, по радіо, а я з допомогою апарата, який у мене зараз на грудях, приймаю їх і бачу на екрані, куди летить квітка, і де вона знаходиться. Керується модель по радіо. Зрозуміло?

— Зрозуміло, — прошепотів Вася. — А все інше — вогонь уночі серед лісу, плани, заповіт — теж ти підстроїв?..