Читать «Мiжзоряна нянька (на украинском языке)» онлайн - страница 9

- Її система зiпсувалася. Вона сама винна. УР не хотiв поганого.

Входячи до шлюзу корабля, УР рiшуче заявив сам собi:

- Дiтей поки що випускати не можна. Це небезпечно для них. Тiла малих космонавтiв не захищенi. Хай трохи пiдростуть.

VII

Минуло ще десять рокiв. УР терпляче ждав i виховував дiтей. Вони стали вже високими, сильними, майже такими, як i дорослi космонавти, що колись повели зорелiт iз Землi. УР iз подивом вiдзначив, що Iкс похожий на капiтана, а Iгрек - на Марiю. Вiн сказав:

- Очевидно, тут дiяв принцип стандарту. Iкс похожий на капiтана, а Iгрек - на Марiю.

Юнi космонавти вже самi орiєнтувалися у складних системах корабля, вивчали науку Землi. Вони жадiбно поглинали могутнiй потiк неосяжного знання, засвоювали його. Вони з тривогою i хвилюванням спостерiгали за життям Землi, яке виникало перед ними в численних фiльмах, узятих космонавтами з рiдної планети. Iкс та Iгрек нарештi зрозумiли, що не вони i не УР одержали завдання летiти в iншу зоряну систему, що на кораблi мусять бути iншi iстоти - люди. I тодi юнаки рiшуче приступили до УРа, який уникав розмови на цю тему.

- УР, ми вже не маленькi, - сказав Iкс. - Ми вирахували. Зорелiт вилетiв iз Землi ранiше, нiж ми народилися. Значить, ми виникли на зорельотi. Де нашi батьки?

УР довго не вiдповiдав. Нарештi вiн сказав:

- Так. Ви вже дорослi люди. Я скажу. Ви виникли на зорельотi. Корабель вели вашi батьки та iншi люди. Зорелiт потрапив у потужний потiк радiацiї. Всi вони загинули. Залишилися тiльки ви в iзоляторi. Все iнше ви знаєте. Я вирiшив вести корабель далi i виконувати завдання Землi.

- I виховав нас? - прошепотiв Iгрек. - Який же ти молодець, УР.

- Чому молодець? - здивувався УР. - Я лише виконав завдання Марiї.

- Хто така Марiя?

- Ваша мати. Це її воля виховала вас. її воля, втiлена у мене. I розум людей, якi створили мене.

- Ти просто дуже скромний, УР, - озвався Iкс. - Ти мiг би бути хорошою людиною.

УР промовчав. Вiн не знав, що значить бути людиною. Вiн подумав, заявив:

- Коли вернемося на Землю, я ще дещо вiдкрию вам. А поки що - закiнчимо цю розмову. Пора виконувати завдання Землi.

VIII

Одягнувшись у скафандри i захопивши ядернi випромiнювачi, юнаки попрямували до конiчної будiвлi. Кiлька мiсяцiв, день за днем, вони дослiджували її, намагаючись проникнути за товстi металiчнi стiни. Нарештi це їм удалося. У глибинi споруди, серед сферичної зали, вони знайшли багато рiзних автоматiв, приладiв, зразкiв виробiв i коробок iз плiвками та барабанами. Пiсля консультацiї з УРом юнаки вирiшили, що цей склад залишили на планетi розумнi iстоти з iншої зоряної системи, бо в системi зiрки Епсiлон Ерiдана розумного життя не виявилося. Напевне, колись тут була експедицiя з iншого свiту i вона залишила будiвлю та склад для тих, хто коли-небудь прибуде сюди, або для майбутнiх розумних iстот цiєї системи. Юнаки захопили всi експонати складу, повантажили їх у зорелiт. Крiм того, вони зiбрали велику колекцiю мiнералiв, рослин та деяких тварин. Завдання Землi було виконано. Тепер можна було вирушати назад. Так заявив УР.