Читать «Мiжзоряна нянька (на украинском языке)» онлайн - страница 6

Олесь Бердник

Автомат попрямував до кают-компанiї, оглянув кожного космонавта. Довго стояв над тiлом капiтана. Йому здавалося дивним, що капiтан мовчить i не рухається. Вiн був завжди таким рухливим. Вiн багато говорив з УРом. УР з готовнiстю допомагав капiтановi в його розрахунках, миттю знаходячи у своїх електронних надрах все, що було необхiдно. А тепер - капiтан непорушний. Його система зiпсована. Отже, до роботи.

Робот iз допомогою прибиральних машин нейтралiзував залишки радiацiї на предметах i стiнах корабля, а потiм пiдняв тiло капiтана i покотився до iзоляцiйних камер...

III

Тiла всiх космонавтiв були обеззараженi i розмiщенi в камери з низькою температурою. Пiсля цього УР знову вiдвiдав немовлят. Вiн знайшов праворуч вiд лiжка великий балон iз рiдиною УП. УР нацiдив їжi у флакони, знову натягнув на них м'якi наконечники i дав дiтям. Наситившись, немовлята заснули.

УР повернувся до керiвної каюти, довго стояв бiля пульта управлiння i згадував усе, що стосувалося зорельота "Серце" i його завдання.

- Марiя казала, що треба повернутися на Землю, - промовив УР. - А. моя iнформацiя говорить про те, що зорелiт повернеться до Землi тiльки тодi, коли виконає завдання: дослiдження планетної системи зiрки Епсiлон Ерiдана. Це завдання Космiчної Ради Землi. Його треба виконати. А потiм я поверну корабель назад. Отже, буде виконано два завдання - Космiчної Ради i Марiї.

Розв'язавши, таким чином, складне завдання, УР перевiрив усi контрольнi автомати керування, їхнi данi. Корабель летiв правильним курсом.

УР знову задумався про мету експедицiї. Вiн перебрав iнформацiю свого мозку, але в нiй не виявилося завдання дослiджувати планету. Очевидно, цим повиннi були займатися самi космонавти. Але вони не дiють, вони непорушнi. Тодi хто ж виконає завдання?

УР довго не мiг вирiшити проблеми. Нарештi, ланцюжок спiвставлень привiв його до думки, що немовлята, яких вiн годує, в майбутньому стануть дорослими космонавтами.

- Маленькi люди наберуться досвiду, - сказав УР. - Вони познайомляться з iнформацiєю i виконають завдання.

Пiсля цього УР заспокоївся. Вiн знав, що зробив усе, що мiг.

IV

Минали днi. Мiсяцi. Роки.

УР повнiстю оволодiв обов'язками няньки. Вiн годував дiтей, купав їх i навiть прав пелюшки. Всю цю премудрiсть вiн вичитав у бiблiотецi. Дiти росли. Скоро вони вже виросли з пелюшок i почали бiгати по палатi. Вони звикли до УРа i навiть гралися з ним. Але автомат не брав участi у їхнiх iграх, вiн лише з подивом вiдзначав, як багато енергiї витрачається маленькими людьми для неосмислених рухiв.

УР помiтив, що вони рiзнi, хоч i дуже схожi. Вiн вiдрiзняв їх по запаху, по незначнiй вiдмiнностi у зафарбленнi шкiри, очей, волосся. Того, що був трохи темнiший, УР назвав Iкс. Того, що свiтлiший, - Iгрек. Вони запам'ятали свої iмена i радiсно вiдгукувалися на них.