Читать «Етюд у смарагдових тонах» онлайн - страница 14

Нил Гейман

Я зберіг записку. У своїй розповіді я згадав те, що не слід розголошувати. Я би вчинив розумно, якби спалив ці аркуші, але з іншого боку, як навчив мене мій друг, навіть попіл може видати таємницю. Натомість, я покладу ці папери до скриньки в банку і дам розпорядження відкрити її тоді, коли усіх живих нині вже давно не стане. А втім, у світлі недавніх подій у Росії, боюся, що цей день прийде раніше, ніж ми думаємо.

С________М____, майор (у відставці).

Бейкер-стріт,

Лондон, Новий Альбіон, 1881.