Читать «Біла сукня Попелюшки» онлайн - страница 20

— Він повернувся, — продовжував після паузи Дімов. — Його чекала ретрансформація, повернення в людську особу. Усе мало скінчитися благополучно. Але на Камчатці, як на зло, почалося виверження вулкану, і потрібно було підірвати пробку в жерлі, а для цього спуститися в кратер, проникнути в жерло й підірвати, ви розумієте? Вони попросили наш інститут допомогти. Геворкян відмовився навідріз. Але Драч випадково почув цю розмову. Він пішов, усе зробив, а повернутися не встиг.

— Не хотів би я бути біоформом, — сказав Павлиш. — Як на мене, це не по-людському.

— Чому?

— Важко відповісти. У цьому є щось неправильне. Людина-каракатиця.

— А де межа ваших допусків, колеґо? Скажіть, у скафандрі виходити в космос не по-людському?

— Це одяг, який можна скинути.

— Черепахова шкура не відрізняється принципово від скафандра. Тільки панцир черепахи довше знімати. Сьогодні ви обурюєтеся біоформами, завтра повстанете проти пересадок серця або печінки, післязавтра зажадаєте заборонити аборти та пломбування зубів? Усе це втручання в справи високого Провидіння.

У двері заглянув Єрихонський, і це було до речі, бо Дімов не переконав Павлиша, але аргументів той знайти не зміг і не хотів виглядати ретроградом.

— Ось ви де сховалися! — вигукнув Єрихонський. — А я Павлиша розшукую. Ми зібралися піти на катері до Косої гори. Сандра зі Стасиком покажуть нам Синій грот. Вони туди поплили, завтра вранці там будуть. Ви відпустите з нами Павлиша?

— Я над ним не владний. Нехай він познайомиться зі Стасом Фере. Ми тут якраз вели бесіду про біоформію. Майже мирну.

— Уявляю, як ви його заговорили, — сказав Єрихонський. — Павлиш уже бачився зі Стасом.

— Коли? — здивувався Павлиш.

— Внизу, коли ми ходили в акваріум з Сандрою.

— Ні, я там не бачив Фере.

— Сандра з ним попливла, — нагадав Єрихонський. — З ним і з Познаньским.

— Акули? — запитав Павлиш.

— Так, вони схожі на акул.

— Так це біоформи?

— Фере вже пропрацював кілька місяців у болотах Сієни. Тоді він був зроблений для роботи в драговинах Сієни. Там моторошний світ, — додав Дімов.

— Стас говорив мені, — сказав Єрихонський, — що тут він почуває себе як на курорті. Ні небезпек, ні суперників. Він сильніший і швидший за всіх у цьому океані.

— Це ж повна перебудова всього організму!

— Зараз у світі існують два Фере. Один тут, в океані, інший на Землі, закодований клітина за клітиною, молекула за молекулою в пам’яті Центру.

— Добре, — Дімов піднявся з крісла, — поговорили, і досить. А то сюди поступово збереться вся Станція. Нам би тільки не працювати. Сподіваюся, тепер у найзагальніших рисах ви маєте уявлення про те, чим ми займаємося. А коли уляжеться перша реакція, може, зрозумієте більше…

ЗЕМЛЕТРУС

Катер відчалив від стінки підземного грота, промені світильників слизнули, відбиваючись від опуклих ілюмінаторів. Тут же катер пішов у глибину, і за ілюмінаторами стало чорно. Ван сидів за кермом, і відсвіт приладів зловісно грав на його обличчі. Катер підпірнув під скелю, що закривала вихід із грота, деякий час йшов на глибині, потім почав підніматися, і за ілюмінаторами вода набула синього, а потім зеленуватого, пляшкового кольору.