Читать «Батурин» онлайн - страница 193
Богдан Лепкий
неоспоримий — незаперечний
Нерей — давньогрецький морський бог, батько нереїд — морських німф (Гесіод називав імена 50-х нереїд, багато із цих імен відображають різні властивості спокійного, лагідного моря; найбільш відомі нереїди: Амфітрита, дружина Посейдона, Фетіда — мати Ахілла). Був уособленням спокійного моря, допомагав мореплавцям.
нищий (рос.) — жебрак
Нінивія — Ніневія; місто в Північній Месопотамії, на березі р. Тигр (біля сучасного Мосула в Іраку). Було столицею Ассирії. У місті був величезний палац, арсенал, велика бібліотека (понад 20 тис. глиняних табличок). 612 р. до н. е. місто зруйноване мідійським царем Кіаксаром.
нірвана — за уявленнями буддистів, блаженний стан спокою душі та повної гармонії, що досягається цілковитою відмовою від життєвих турбот і бажань.
ніщі (рос.) — жебраки
Новгород Великий — обласний центр у Росії, на р. Волхов, поблизу оз. Ільмень. Заснований у IX ст.; від 1136 столиця незалежної новгородської республіки (демократична традиція віч, тісні зв'язки із Балтикою). 1478 після кривавого погрому, влаштованого Іваном IV, приєднаний до Московського князівства.
Нос Іван — наказний полковник Прилуцького полку
носатина — нежить
нута — нота
нутка — нотка
обезвічений — понівечений фізично; покалічений
обезвічити — покалічити, понівечити
обида (рос.) — образа
обозний [генеральний] — виборна службова особа, один із найвищих чинів в українському козацькому війську, член генеральної старшини. Відав обозом, а також артилерією. В Українській державі другої половини XVII–XVIII ст. — найвпливовіший військовий урядовець після гетьмана. За відсутності останнього головував на раді старшин. Під час військових походів здебільшого виконував функції наказного гетьмана.
обої (рос.) — шпалери
обой — гобой, дерев'яний музичний інструмент, за висотою звучання середній між флейтою і кларнетом
оболонь — заливні луки
образований (рос.) — освічений
обшивка — комір
одаліска — служниця або наложниця в гаремі (слово вживається і в переносному значенні)
одідичити — успадкувати
окервавлений (діал.) — скривавлений
околічності (полськ.) — обставини
околювати — оточувати колом
окульбачити — осідлати
олуво — олово
омшаник — утеплене приміщення для зимування бджіл
опаска — тут: перев'яз, перекинута через шию пов'язка для підтримування пораненої чи хворої руки
опир — упир
опресія — важке становище; утруднення
оприщений — прищуватий
ордер — орден
ордонанс — ординарець
ордр де батай (франц. ordre de bataille) — розміщення сил перед боєм; бойовий розклад
оревоар! (фр.) — до побачення!
Орлик Пилип Степанович (1672–1742). Народився у селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині, у шляхетській родині чеського походження. Батько загинув під Хотином. Учився у Києво-Могилянській колегії. Був одружений з Ганною Герцик. Знав п'ять мов, був віртуозним панегіристом. В одному з панегіриків оспівав І. Мазепу як організатора взяття Казикермена, Асламмістечка та ін. кримських фортець. Захоплювався теологією, філософією, літературою, що сприяло його наближення до І. Мазепи. Служив консисторським писарем Київської митрополії, потім у Батурині канцеляристом і реєнтом Генеральної військової канцелярії. 1708 р. став генеральним писарем і найближчим потаємним помічником І. Мазепи. У жовтні 1708 р. гетьман доручив П. Орликові скласти латинську інструкцію І. Бистрицькому, якого послали до Карла XII з пропозицією взяти Україну під його протекторат. П. Орлик з генеральним обозним І. Ломиковським першими виїхали на зустріч із шведськими представниками. Після смерті І. Мазепи П. Орлик був обраний гетьманом. Майже 30 наступних років присвятив відстоюванню інтересів України, провадив переговори з урядовцями європейських країн, залучаючи їх до антиросійської коаліції.