Читать «Знак зодіака» онлайн - страница 19

Всі газетні шакали Нью-Йорка одразу накинулись на цей сенсаційний випадок, а до мене завітав прилизаний качконосий і качкоокий “представник зацікавленої сторони” й почав багатозначну розмову. Він закликав мене до порядності в розслідуванні цього питання.

— Я зайнятий відповідальною роботою, — відказав я, — і не можу тягатися по судах. До того ж випадок цей не має відповідного у світовій нотаріальній практиці. Можете звернутися в конгрес і вимагати прийняття закону про поправки до заповітів у разі перетворення спадкоємців на тварин. У документі міс Уенслі ніяких застережень нема: містеру С. X. Шейкеру і все, хай навіть він був би шизофреник, динозавр чи навіть барило нафти!

Ви пам’ятаєте, скільки мільйонів залишив своїй вівчарці покійний Айзек Бернуалл? Та й не він один так учинив! Для заспокоєння можу додати, що інститут, який піклується про містера Шейкера, аж ніяк не збирається витрачати спадщину на гульню! Частину грошей одержить місіс Шейкер із сином, решта піде на утримання спадкоємця. Якщо “зацікавлена сторона” поводитиметься тихо й покаже відповідні документи, вона теж не програє. Це все, що я маю сказати вам.

— Але як ви доведете тотожність зниклого містера Шейкера з цією страхітливою рептилією?

Я відкрив стіл і подав йому силу фотокарток. Що уважніше розглядав їх “представник”, то більше пітнів його качиний ніс. Нарешті він віддав мені фотокартки, підвівся й пішов, пообіцявши зайти через кілька днів.

Десь біля двох годин ночі ящір утік з інституту. Висадив броньові двері свого залу й вискочив на волю. Він часом кидався вночі на двері, але я мав певність щодо надійності дюймової сталі й поперечних кріпильних брусів. Однак містер Шейкер розправився з усім цим. На гуркіт вискочив лікар Стар, який працював уночі в лабораторії, два його асистенти й охоронник з пістолетом. Ящір скакав вулицею, ніби гігантська лоба, в світлі неонових ліхтарів. Хтось верескнув, мов автомобільний тормоз. Засвітилося кілька вікон. Раптом біля наших воріт промчав джип воєнного зразка. Порівнявшись із ящером, ті, що були в машині, послали довгу кулеметну чергу. Містер Шейкер рикнув так, що затремтіла земля, і з розгону шмагонув хвостом по задніх колесах автомобіля.

Джип відлетів убік, немов консервна банка. З нього вискочило двоє й помчало тротуаром до наших воріт. Ящір, глухо рикаючи, поскакав за ними. Втікачі лементували, ніби їх оперували без наркозу. Лікар Стар із властивою йому спритністю послав охоронника й асистентів затримати злочинців, а сам кинувся навперейми ящеру.

— Містере Шейкер! — закричав він. — Верніться в свій зал, і я дам вам тисячу літрів молока й тонну найкращої яловичини!

Ящір одразу “протверезився” й вернувся. Стар промив його рани (вони були неважкі) й подзвонив мені. Ми оглянули вибиті двері: виявилось, що замок хитромудро зіпсовано автогенним пальником. Ящір, можливо, тільки зачепив двері хвостом чи лапою. А потім, опинившись на волі, вирішив навідатися… Куди? Хтозна. Може, на свою колишню квартиру або в Патерсон?