Читать «Лiкарськi рослини Прикарпаття» онлайн - страница 69

Суниці лісові — багаторічна трав'яниста рослина 5-30 см заввишки. Буре кореневище горизонтальне або скісне, з довгими повзучими пагонами. Стебло пряме, волохате. Листки — трійчасті, прикореневі, з сидячими овальноромбічними великозубчастими листочками, темно-зелені, зверху майже голі, знизу — сизувато-зелені, пухнасті. Суцвіття щитковидні. Квітки двостатеві, сидять на довгих квітконіжках, пухнастих від притиснутих до стебла волосків, пелюстки квіток білі. Цвітуть у травні — червні. Плоди — численні сухі зернятка на ягоді. Останні з приємним запахом і смаком, зеленувато-червоні або яскраво червоні.

Ростуть у лісах, серед чагарників, на узліссях, галявинах, на сухих і трав'янистих схилах, зрубах.

Плоди містять цукри (до 10 %), лимонну, яблучну і саліцилову кислоти (1,6 %), дубильні й біологічно активні речовини, пектин, залізо, мікроелементи. Вони багаті на вітаміни: вітаміну С — до 60 мг%, каротину — 0,08, вітаміну Вг — 0,03, вітаміну В2 — 0,1, вітаміну К — 0,1 мг%. Листки містять вітамін С (100 мг%), їх вживають як сурогат чаю.

Суниці вживають як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів'ї та білокрів'ї, туберкульозі легень, безсонні. Листки — при гіпертонії, корінь — від ревматизму, свіжі плоди — проти екземи. Використовують у гомеопатії та косметичній практиці.

Плоди і листки призначають і як слабкий сечогінний засіб, при подагрі, ниркових каменях, жовчнокам'яній хворобі, маткових кровотечах, недокрів'ї.

Листки у вигляді чаю — для полоскання рота при поганому запасі.

Свіжі ягоди цілюще діють на організм людини. Та й у продуктах переробки суниці зберігають аромат і властивості свіжих плодів. Розмножуються насінням і вегетативно (надземними пагонами). Швидко розростаються, тому потребують постійного догляду.

Стиглі ягоди збирають в суху погоду, листки — під час цвітіння, обриваючи їх без черешків. Сушать на горищах або під наметом.

Талабан польовий

(Thlaspi arvense L.)

Родина хрестоцвіті (Brassicaceae)

Однорічна сиза рослина висотою 20–50 см. Листки цілісні, сидячі, довгасто-ланцетні. Квітки білі; чашолистки відлеглі від пелюсток. Плоди округло-еліптичні, ширококрилаті, на верхівці глибоковиїмчасті, з дуже коротким стовпчиком між виїмками. Цвіте в квітні — липні.

Росте на полях, городах, поблизу житла і вздовж доріг.

Назва роду походить від грецьких слів, що в перекладі означають "сплющений щит", і пов'язана з формою плодів рослини. Видова назва в перекладі з латинської мови — «польовий».

Розмножується насінням. За літо дає 2–3 покоління; на кожній рослині утворюється до 60–80 тис. насінин. Недозріле насіння проростає майже так само швидко, як і дозріле. Проростає воно з глибини до 1 см, у глибших шарах грунту зберігає схожість протягом 9 років.

У насінні міститься до 30 % жирної олії, придатної для миловаріння і їжі. З молодих листків талабану готують весняні салати. В листках міститься 200 мг% вітаміну С, вуглеводи, глікозиди; вони гострі на смак, із запахом часнику, мають в'яжучі протицинготні, дезинфікуючі властивості.