Читать «Лiкарськi рослини Прикарпаття» онлайн - страница 51

Наперстянка великоцвіта

(Digitalis grandiflora Mill.)

Нечуй-вітер волохатенький

(Hieracium pilosella L.)

Родина складноцвіті (Compositae)

Росте на сухих піщаних місцях, у розріджених соснових лісах, має добре розвинене повзуче кореневище та лежачі пагони, вкриті листям. Прикореневі листки зібрані в розетку, вони обернено-яйцевидно-ланцетні, цілокраї, зверху блакитно-зелені, зісподу сіруватоповстисті від зірчастих волосків. Квітконосне стебло безлисте, 5-30 см заввишки, на верхівці з одним кошиком з маленьких квіток. Усі квітки в кошиках язичкові, крайові на жовтому фоні мають червоні смужки. Цвіте у травні — червні, запилюється комахами. Плоди — сім'янки з чубком із крихких брудно-білих волосків, за допомогою яких вони розносяться вітром.

Нечуй-вітер волохатенький ціниться як літній медонос та лікарська рослина. Має декоративний вигляд, може прикрасити світлі сухі місця в парках, лісопарках і скверах. Добре розмножується вегетативно — кореневищами. Для ліків рослину збирають під час цвітіння.

Нетреба колюча

(страхополох) (Xenthium spinosum L.)

Це — однорічна трав'яниста рослина 15-100 см заввишки. Стебло сильно розгалужене. Листки трилопатеві з довшою середньою лопаттю, зісподу білоповстисті. При основі листків сидять по одній або по дві трироздільні жовті колючки. Маточкові квітки непоказні, жовтуваті, нитковиднотрубчасті, з малопомітним віночком. Плоди — овальні, обгортки їх жовтувато-бурі, густо вкриті тонкими, прямими, на верхівці гачкуватими колючками і між ними короттшша. во дослужи… Двіте в лшші — серпні.

Росте на засмічених місцях, на берегах рік, круч, біля доріг, на вигонах (овечий реп'ях), під тинами, на звалищах сміття. Для медичних потреб застосовують інший рід нетреби — нетребу звичайну (Xantium strumarium L.) з округло-трилопатевими листками, біля основи серцевидними, з гострими велико — і нерівнозубчастими частками, яка поширена по всій території України.

Усю рослину (листки, стебло, плоди), зрізують в тому місці, де починаються листки, або викопують з коренем. Листки і стебло збирають у липні — серпні; плоди — у вересні — жовтні.

Застосовують для лікування зоба (ендемічного захворювання щитовидної залози, що зустрічається в Карпатах і Закарпатті), через те що в рослині є багато йоду. Крім йоду, в рослині містяться глікозид ксантострумарин, алкалоїд, олія, смоли, вітамін С. Відвар з плодів і коріння п'ють при кривавому проносі. Застосовують як відвар. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібненої нетреби і варять 10 хвилин. П'ють по чарці (50 г) 4–6 разів на день при проносах, зобі, ревматизмі, простудах, як засіб протигарячковий, потогінний і заспокійливий.

Відваром нетреби миють обличчя після гоління, особливо коли є прищі, лишаї, вугри, тіло — при дитячій кропив'янці. Полощуть горло при його опуханні.

З нетреби готують мазь. Познімавши колючки, розтирають рослину з коров'ячим маслом або несолоним свинячим салом та змазують цією маззю місця, що сверблять: уражені коростою, екземою, укусами комах, покриті лишаями, золотушним струпом. Всередину тоді вживають відвар нетреби — по 2–3 склянки на день (при шкірних хворобах). Особливо добрий результат від застосування відвару і мазі з нетреби буває при грибкових ураженнях шкіри у дорослих (обмивання і втирання), замітсь відвару краще вживати сирий сік обох нетреб проти кропив'яного висипу у дітей, набряках горла, тривких лишаїв: дітям по 2-10, а дорослим по 15–20 крапель на один раз.