Читать «Лiкарськi рослини Прикарпаття» онлайн - страница 44

Назва роду походить від кельтського слова, що означає "білий" (у багатьох видів лілії віночок білий). Можливо, що назва походить від римської назви цього роду. Видова назва пов'язана з тлумаченням алхіміків про те, що рослина нібито походить з Марса.

Цибулини лілії лісової їстівні, нагадують за смаком каштан. Рослина медоносна, запилюється переважно нічними метеликами. Окремі екземпляри живуть до 22 років.

Єдиний на Україні вид цього роду, що росте в дикому стані, підлягає охороні, занесений до Червоної книги.

Лілія лісова

(Lilium martagon L.)

Лопух справжній

(Arctium lappa L.)

Родина складноцвіті (Asteraceae (Compositae)

До початку XIX ст. лопух не був відомий у Західній Європі. Його занесла сюди російська кіннота після розгрому армії Наполеона. Тепер ця рослина у Франції росте як бур'ян. В Японії лопух вважають городньою овочевою рослиною і культивують під назвою «гобо». Підсмажені корені додають до кави замість цикорію.

Лопух справжній — дворічна трав'яниста рослина до 1,5–2 м заввишки, із стрижневим м'ясистим розгалуженим (до 60 см завдовжки) коренем. Стебло прямостояче, ребристе, червонувате, шерстисте. Листки з черешками, великі, широкосерцевидно-яйцеподібні, здебільшого цілокраї, рідше виїмчасто-зубчасті, зверху зелені, шерстисті, зісподу сіроповстисті. Верхні листки яйцеподібні, загострені, здебільшого із заокругленою основою. Квітки зібрані в кошики розташовані щитком. Обгортка черепитчаста, складається з шипуватих, загострених на верхівці гачкуватих листочків. Квітки в кошику двостатеві, трубчастим на верхівці п'ятизубчастим пурпуровим віночком. Сім'янки з чубкол коротких зазублених щетинок.

Цвіте з червня до середини серпня. Плоди достигають у серпні — вересні

Росте як бур'ян. Зустрічається на смітниках, біля жител і доріг, } лісах, на полях поодиноко і групами.

У коренях лопуха справжнього містяться полісахарид інулін (в сухю коренях — 37–45 %), протеїни (близько 12 %), ефірна олія (до 0,17 %) пальмітинова і стеаринова кислоти, ситостерин та стигмастерин; у насінні — глікозид арктин, а в листках дубильні речовини, слиз та ефірна олія.