Читать «Холодний Яр» онлайн - страница 278

[8]

 Помер у в’язниці від тифу.

[9]

 Розстріляна в 1921 році.

[10]

 Мій Абрек окалічів на ноги після того, як вирятуваний ним від смерти Гриб нагодував його на радощах через міру ячменем, не давши як слід прохолонути.

[11]

 Підстаршина артилерії – «капраль».

[12]

 Значно пізніше довідалися ми, що то зробив лубенський селянин, що служив кільканадцять років урядником царської поліції. Московський монархіст по переконанням, він ненавидів український національий рух і при першій нагоді «прислужився» своїм односельчанам.

[13]

 На цьому місці дякую панові Іванові Лютому за лист із доповняючими інформаціями . Для читачів дозволю собі також навести уривок із приватної частини того листа: «Тепер отут, на Поліссі, гнемо карки, ладуємо дерево, але не тратимо духу і запалу. Живемо спогадами і майбутнім. Виховуємо дітей, навчаємо їх, щоб любили батьківщину й життя для неї при потребі не пожаліли».