Читать «Законсервована планета (на украинском языке)» онлайн - страница 8

- Але ми розраховуємо на iнше!.. В мiсцi зiткнення корабля з планетою виникне температура бiля ста мiльйонiв градусiв. Електроннi орбiти всiх вiдомих елементiв при цiй температурi будуть зiрванi, i я вважаю, що ми викличемо в корi планети ланцюгову реакцiю розпаду радiоактивних речовин, а також синтезу легких елементiв!.. А це... це приведе до того, що планета перетвориться на хмару газiв за кiлька секунд!..

Вченi завмерли, нiби намагалися уявити таке грандiозне небесне явище.

- Планета знаходиться на вiдстанi кiлькох орбiт Плутона! - сказав далi Тригуб. - Часу поки що досить, щоб попередити лихо! Я сказав усе!..

Тригуб зiйшов з трибуни. На його мiсце вийшов сивий, високий Президент Академiї - найвiдомiший спецiалiст в галузi синтезу органiчних речовин. Вiн на диво дзвiнким голосом сказав:

- Вважаю, що коментувати виступ росiйського представника не будемо. Це - реально, розумно, ефективно! Ставлю на голосування!

Ще нiколи не були такими одностайними вченi рiзних напрямкiв. Академiя одноголосно затвердила простий i разом з тим найефективнiший проект Тригуба.

Радiо рознесло радiсну звiстку по всiй Землi. I нiколи ще люди не вiдзначали торжествами будь-яке свято так, як цей день великої надiї...

....................

Того ж дня стратоплан приземлився на Уральському космодромi. Валерiй i члени делегацiї Росiйської Академiї вийшли з лiтака. їх зустрiчали члени уряду, директор будiвництва та iнженери. Тут уже одержали повiдомлення, що Всесвiтня Академiя затвердила проект Тригуба, i спецiальна група монтувала в другому кораблi потужнi термоядернi заряди...

Гаряче потиснувши руки тим, хто його зустрiчав, Валерiй сказав:

- Товаришi! Говорити нема коли! Я вiдлiтаю негайно! В апаратi буду сам! Iнших членiв екiпажу не беру! Протиметеоритний захист ще не устаткований, i ми не маємо права ризикувати життям багатьох людей!

- А якщо ваш космольот загине? - перебив директор будiвництва.

- Тодi висилайте корабель з зарядом i спрямовуйте його до планети. її треба буде розбити в будь-якому випадку, щоб врятувати людство вiд загибелi!

Бiльше не треба було говорити. Останнi обiйми. Потиски рук. Побажання щастя.

Всi присутнi зайшли до будинку управлiння, а Валерiй попрямував до зорельота.

Вiн вийшов на спецiальний майданчик, який був на висотi входу в апарат. Оглянувся.

- Люба, рiдна Земля, далека чудова Вiкторiя, дорогi друзi i Батькiвщина - прощайте!..

З вiкон, з дверей будинку замахали руками друзi. Валерiй вiдповiв прощальним жестом i сховався в дверцях зорельота.

Майданчик зi сходами автоматично вiд'їхав...

А через кiлька хвилин велетенський корабель здригнувся, пiдстрибнув i, залишаючи слiпучу вогненну дорогу серед скуйовджених хмар, помчав у далеке небо - назустрiч невiдомiй дивнiй планетi...

Земля напружено чекала...

ТРИВОЖНI ДНI

...За бортом реактивною вертольота блискавично промайнули води пiвнiчної частини Атлантичного океану, потiм безкiнечнi бiлi крижанi поля Гренландiї i нарештi серед суцiльної снiгової пустелi зачорнiли будiвлi велетенського табору, де почалися роботи по здiйсненню проекту Гершера.