Читать «Законсервована планета (на украинском языке)» онлайн - страница 5

Олесь Бердник

Нiхто не здивувався, почувши такий вступ. Всi знали, що президент Академiї нiколи не був прихильником гуманiстичних iдей.

- Отже, мiй план такий, - сказав Гершер. - Ми в товщi Землi, в районi Гренландiї, зробимо велетенськi штольнi у виглядi дюз ракети. У нас досить технiчного потенцiалу, щоб провести цi роботи в найкоротший час! Ми перетворимо всю Землю в зорельот i, користуючись ядерним пальним, надпотужними зарядами виштовхнемо її в свiтовий простiр, коли космiчне тiло, що загрожує нам, наблизиться до орбiти Землi. Планета пролетить геть, а ми, описавши в свiтовому просторi складну криву, яка проляже трохи далi за орбiту Плутона, повернемо Землю на її старе мiсце...

В примiщеннi залунав страшний галас. Завжди спокiйнi вченi тепер не могли стриматися, почувши такий страшний проект. Один з академiкiв закричав:

- Це божевiлля! Не кажучи про те, що вiд поштовху мiста i народи Землi зазнають страшних руйнувань, - все живе загине в холодi мiжзоряного простору, коли Земля буде проходити поза орбiтами зовнiшнiх планет! Ми втратимо бiльшу частину атмосфери i зовсiм не будемо впевненi, чи знову повернемось на старе мiсце, чи назавжди залишимося блукати в Космосi... Яке ж це врятування людства?!

- Ми збудуємо пiдземнi мiста з штучною атмосферою i освiтленням, спокiйно вiдповiв Гершер. - Не велика бiда, якщо ми залишимось в Космосi, далеко вiд Сонця, назавжди. Ми маємо можливiсть спокiйно i щасливо жити пiд землею, використавши нашi досягнення в галузi фiзики i хiмiї...

- Ви збудуєте мiста пiд землею для ста-двохсот тисяч чоловiк! - знову вигукнув академiк. - А iншi?..

- У нас немає iншого виходу. Треба зберегти хоч мiнiмум. А потiм... може, це воля божа! Так вирiшиться всяка соцiальна i фiлософська плутанина! - цинiчно проскрипiв Гершер.

Вiкторiя внутрiшньо здригнулася вiд огиди. Ще сильнiший шум пiднявся в кiмнатi. Та президент жестом закликав до спокою всiх присутнiх.

- Не будемо дискутувати! Час не жде! Зараз ви всi одержите конкретнi завдання по пiдготовцi плану, i я повiдомлю свiт про майбутнє Землi. Ми зможемо зробити сховища на пiвтора мiльйона чоловiк. Право на життя в майбутньому свiтi одержать тi, хто купить спецiальнi акцiї нашої органiзацiї на суму п'ятсот тисяч доларiв!.. Це краща рекомендацiя людям, якi будуть жити в новому свiтi. Дармоїдiв i ледарiв нам не потрiбно! Отже, почнемо!..

Включивши телефони, Гершер вiддав накази в радiостудiю...

Пiсля цього вiн повернув обличчя до принишклих вчених.

- Мiс Денiс, - сказав вiн. - Ви будете керувати пiдготовкою розрахункiв потужностi зарядiв...

- Гаразд! - вiдповiла Вiкторiя. - Але чи не краще проконсультуватися з iншими академiями?..

- Нi! Кожна хвилина дорога! А потiм... що вони можуть додати! Гуманних викрутасiв нам не потрiбно! Все!..

Гершер давав вказiвки iншим ученим, а Вiкторiї все вчувався рiдний-рiдний голос далекого росiйського друга:

"Ми будемо боротися! Ми знайдемо вихiд!"

Незважаючи на жорстоку дiйснiсть, в її серцi не згасала дивна надiя на рятунок. Може, це була химера, та серце тепер було сильнiше розуму...