Читать «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет» онлайн - страница 141

У 1996 році Ахметов успішно пролобіював призначення Януковича на посаду заступника голови, а у 1997 році — голови Донецької обласної адміністрації. До кінця десятиліття вони завершили своє сходження на вершини регіональної влади і взяли Донбас під свій контроль, об’єднавши наявні там групи, які доти ворогували між собою, у Партію регіонального відродження (з 2001 року — Партія регіонів). Упродовж наступних чотирнадцяти років вони очолювали альянс, який забезпечував політичний захист капіталу, і водночас фінансування політичної машини Партії регіонів, що відкривало їм обом шлях до нечуваного збагачення.

Ахметов, як пише Сергій Лещенко, «став олігархом ще за часів президента Леоніда Кучми» і «відіграв вирішальну роль у становленні Віктора Януковича як політика». У наступні майже два десятиріччя фінансова імперія Ахметова виросла «за протекції Януковича». Роки, коли Янукович був прем’єр-міністром (2002–2004, 2006–2007) і президентом України (2010–2014), стали для Ахметова золотою добою. Упродовж цих років Ахметов значно розширив свою фінансово-промислову імперію, перебравши контроль над регіональними теплогенеруючими та енергетичними компаніями, Маріупольським металургійним комбінатом імені Ілліча і компанією «Укртелеком», що гарантувало «експоненціальне процвітання» його бізнесу. Ендрю Вілсон пише, що політична влада Януковича «забезпечила політичне прикриття для захоплення Ахметовим усіх місцевих бізнесів», і вони удвох «витворили природне партнерство ділових і політичних м’язів».

Прізвища інших ключових постатей організованої злочинності були добре відомі українській владі, але жоден із них не був притягнутий до кримінальної відповідальності. Багато з них отримали депутатську недоторканність як депутати від Партії регіонів, були реабілітовані, або ж їхні кримінальні провадження закрили донецькі прокурори. З’являлася інформація про тісні зв’язки першого заступника генерального прокурора Рената Кузьміна з донецькою бандою братів Немсадзе. За твердженням колишнього заступника глави МВС Геннадія Москаля, під час президентства Януковича вісімнадцять депутатів від Партії регіонів були членами організованих злочинних угруповань.

Нижче названо відомих «злодіїв у законі», пов’язаних з організованою злочинністю в Донецькій області:

1. Брати Немсадзе, як було встановлено в ході тривалого розслідування, проведеного під час президентства Віктора Ющенка, були відповідальними за 57 убивств. За словами екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, під час розслідування було ексгумовано понад 30 трупів бізнесменів, суддів, адвокатів, слідчих та інших осіб, убитих на Донеччині у 1990-х роках. Гіві Немсадзе повернувся в Україну за часів Януковича, коли генеральний прокурор Віктор Пшонка закрив кримінальні провадження проти нього. Київський суд пристав на версію про те, що всі убивства буцімто вчиняв не Гіві, а його покійний брат Гурам, тимчасом троє очевидців цих злочинів померли за таємничих обставин у в’язниці. Луценко писав, що реабілітація Гіві Немсадзе означала повернення України «у бандитські 1990-ті». Банда Немсадзе діяла з метою ліквідації суперників Януковича і Ахметова, які були перешкодою на шляху до їхньої монопольної влади над Донбасом.