Читать «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет» онлайн - страница 104

Партія регіонів вимагала для себе монополії на європейську інтеграцію України, будучи політичною силою, що не мала нічого спільного з європейськими цінностями. Використовуючи мову радянської епохи, «регіонали» в одній зі своїх заяв характеризували опозицію як «радикальні політичні сили», що «дотримуються принципів нацистської ідеології» та «провокують і підбурюють етнічну й міжрелігійну ворожнечу», вдаючись до «руйнівних і провокаційних» дій. Партія регіонів закликала українців залишатися пильними до загрози «відродження фашизму» та попереджала, що опозиція змовилася з «агресивними націоналістами» і «фактично є співучасником українських неонацистів». Ідеологія опозиції, стверджувалося в заяві, начебто «расистська, антисемітська та ксенофобська» й «несумісна з фундаментальними принципами ЄС». Партія регіонів вимагала від ЄС засудити українських політиків, чиї дії сприяли «відродженню нацизму в Україні», і завершувала заяву гаслом: «Фашизм в Україні не пройде!».

Цю войовничу риторику «регіонали» вживали також у ході підготовки до президентської виборчої кампанії 2015 року. Наприкінці жовтня 2013 року, за місяць до того, як спалахнули протести Євромайдану, Партія регіонів організувала святкування 69-річчя звільнення України від нацистів. Тим самим вона, наслідуючи приклад Росії, намагалася скористатися минулими перемогами, аби знову закликати до боротьби проти сучасного «фашизму», тобто прозахідної опозиції.

На Донбасі проти проукраїнських активістів чинилося систематичне насильство. Свого часу радянська пропаганда також пов’язувала з «фашизмом» синьо-жовтий прапор і тризуб, і відповідні кліше відродилися в путінській Росії. На Донбасі багаторічні нападки КПУ й Партії регіонів на «фашистів» сягнули кульмінації 2014 року в примітивних негативних стереотипах українських патріотів і прихильників Євромайдану. Підтримку територіальної єдності України «зображували як ознаку нетерпимості та націоналізму», тож було небезпечно носити українську національну символіку. Спілкування українською мовою чи повага до державного прапора стали ознаками «фашизму».