Читать «Хрещений батько» онлайн - страница 308

Кей залишила його через брехню, а не через те, що він зробив. Наступного ранку забрала дітей і поїхала до своїх у Нью-Гемпшир, не сказавши нікому жодного слова, сама не знаючи, що, власне, вона збирається цим довести. Майкл миттю зрозумів. Він зателефонував першого дня, а потім дав їй спокій. Лише через тиждень біля її будинку зупинився лімузин із Нью-Йорка, з Томом Хейгеном.

Того дня після обіду вона провела жахливі нескінченні години з Томом. Кей не могла пригадати жахливіших у цілому житті. Вони пішли в лісок, що ріс поблизу її рідного міста. Хейген був безжальний. Кей припустилася помилки, бо стала розмовляти з Хейгеном жорстоко й зухвало, а це не в її натурі.

– Чи не прислав тебе Майкл, щоб погрожувати мені? – запитала вона. – Я сподівалася побачити в машині «хлопців» із автоматами, присланих, щоб повернути мене силоміць.

Вперше, відколи вони знали одне одного, Кей побачила Хейгена сердитим. Він різко відповів:

– Це найбільша дурниця, яку мені будь-коли доводилося чути. Від кого-кого, Кей, а від тебе я не сподівався почути таку нісенітницю. Перестань!

– Гаразд!

Вони йшли зарослою зеленню сільською дорогою. Хейген спокійно запитав:

– Чому ти втекла?

– Тому, що Майкл збрехав мені, – відповіла Кей. – Тому, що він пошив мене в дурні, коли погодився стати хрещеним батьком сина Конні. Він зрадив мене. Я не можу любити такого чоловіка. Не можу з ним жити. Не можу дозволити, щоб він був батьком моїх дітей.

– Не знаю, про що ти говориш, – відмовив Хейген.

Тепер вона накинулася на нього вже з непідробним гнівом:

– А про те, що він убив чоловіка своєї сестри, розумієш ти чи ні? – І після невеликої паузи додала: – І він збрехав мені.

Вони довго йшли мовчки. Нарешті Хейген сказав:

– Ніхто не може знати напевне, так воно чи ні. Але хай буде по-твоєму, припустімо, що все трапилося саме так, як ти кажеш. Затям, я не кажу, що сталося саме так. Але ти не проти, якби я навів тобі деякі виправдання того, що він зробив, чи, краще сказати, можливі виправдання?

Кей презирливо глянула на нього.

– Томе, ти вперше заговорив зі мною як юрист, і скажу, що досі ти мені подобався більше.

Хейген посміхнувся.

– Гаразд, але вислухай мене. А що, коли Карло підставив Сонні, продав його з головою? Що, коли того разу Карло набив Конні умисне, аби виманити Сонні; адже вони знали, що він поїде саме дорогою Джонс-Біч-Козвей? А що, коли Карло заплатили за те, аби вбити Сонні? Що тоді?

Кей не відповідала. Хейген вів далі:

– І навіть дон, цей великий чоловік, не міг зважитися на те, що він мав зробити, – помститися за смерть сина смертю чоловіка дочки. Можливо, це було зрештою над його сили, і він зробив Майкла наступником, знаючи, що Майкл візьме на свої плечі такий нелегкий тягар, візьме на себе гріх.

– Що було, те загуло, – відповіла Кей зі сльозами на очах. – Усі жили щасливо. Чому не можна було вибачити Карло? Чом не жити, як жили, і забути про все?

Вона повела його лугом до річки, затіненої деревами. Хейген сів на траву і зітхнув. Він озирнувся навколо, зітхнув ще раз і відповів: