Читать «Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю» онлайн - страница 123
Арі Турунен
На площі міста Горн, як і раніше, височіє велика статуя: одягнений у мантію і з мечем кремезний вусатий чоловік поважно і суворо дивиться у бік моря. Ця людина — національний герой зі шкільних підручників Нідерландів. Ян Пітерсзон Кун був ревним виконавцем голландської політики широкомасштабної і жорстокої колонізації. VOC призначила його губернатором Джакарти. Амбіційний і нещадний Кун був талановитим адміністратором, якого боялися геть усі. Він діяв згідно з таким уявленням: якщо бути доброчесним і доброзичливим, прибутки будуть невисокими. Тож краще сікти аборигенів батогами і гнати наче стадо худоби. А батіг Кун умів використовувати вправно.
У 1619 р. Кун вирішив створити новий центр торгівлі на острові Ява. Застосовуючи силу, він безжалісно знищив старе місто Джакарту. Замість нього було побудоване нове місто, що стало відоме як Батавія (назва походить від римської назви Голландії). На Амбоні та прилеглих Молуккських островах голландці зосередилися на вирощуванні гвоздики. В інших місцях ця культура була заборонена під страхом смертної кари. З фортеці VOC спрямовувалися тяжкі удари на оточуючі землі: «незаконно» вирощені культури спалювали, фермерів убивали, контрабандистів, що перевозили гвоздику, викидали в море.
Так само ревно й безжально контролювали вирощування та збут мускатного горіха з островів Банда. У 1621 р. місцеве населення продало спеції англійцям усупереч угодам, укладеним з VOC. У відповідь на це Кун наказав стратити на островах кожного мешканця чоловічої статі, старшого від 15 років. Ватажкам села відрубали голови та насадили на палі. Протягом наступних п’ятнадцяти років кількість корінного населення островів Банда різко скоротилася — з 15 000 до 600 осіб. Натомість під наглядом японських найманців сюди завозили рабів з острова Ява.
Компанія VOC не боялася нікого. У лютому 1623 р. на острові Амбон губернатор Херман ван Спелт стратив десять англійських торговців, десять японських найманців і одного португальця. Страти поклали край співпраці з англійцями.
Звірства на Молуккських островах тривали протягом усього існування VOC. У 1650 р. губернатор острова Тернате, навіть будучи хворим, спеціально підвівся з ліжка, бажаючи власноруч вибити зуби лідерові повстання на Тернате, розчавити йому піднебіння, відрізати язика і розрізати горло.
Настав час розплачуватися за прагнення до монополії на ринку спецій. Між 1650-м і 1713 р. Нідерланди кілька разів воювали проти Англії. Війни «з’їли» економіку Нідерландів, і зрештою голландці поступилися британцям у пануванні на морях. У XVIII ст. VOC стала неефективною і корумпованою. Європейські конкуренти компанії дозволяли своїм працівникам торгувати з корінним населенням, але VOC уважала нових підприємців піратами і за приватну торгівлю засуджувала на смерть. Проте кількість заколотників зростала, і компанія була змушена витрачати дедалі більше грошей на закупівлю зброї.
Порівняно зі своїми конкурентами, VOC була консервативною щодо змін. Наприкінці XVIII ст. абревіатуру VOC стали розшифровувати по-новому:
