Читать «Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю» онлайн - страница 108
Арі Турунен
Кожній провінції надавалося широке самоврядування. Спільним законодавчим органом були Генеральні Штати (
Ненависть Філіпа II була такою ж абсолютною, як і його правління. Король пообіцяв винагороду за вбивство Вільгельма і назвав його шкідником християнської віри та ворогом людства. Один фанатичний католик застрелив Вільгельма у 1584 р. у Делфті. Роком пізніше Антверпен був окупований іспанськими військами герцога Парми. Ця подія вирішила долю Антверпена як північного центра торгівлі.
Філіп II робив все, що було в його силах, аби не залишити північним протестантам жодного шансу. Надзвичайно провокуючим було те, що голландці намагалися вторгнутися у морський простір католицького світу. Ще у 1493 р. папа Александр VI розділив території поза межами Євразії між Іспанією та Португалією. Коли у 1580 р. остання стала частиною Іспанської імперії, Філіп II закрив гавань Лісабон для голландців.
Однак усі спроби Філіпа II підкорити північ були колосальними помилками. Загнані в кут, амстердамці віднаходили все нові й нові рішення. Завдяки біженцям з Антверпена економіка Амстердама переживала новий зліт. Багато хто з них були заможними купцями, банкірами, авторами карт, видавцями та художниками. Вони відігравали велику роль у започаткуванні Ост-Індської та Вест-Індської торгових компаній. Крім своїх статків, вони залишили Амстердаму свої контакти і велику кількість знань. Фламандські біженці надихнулися розширити торгові зв’язки до Балтії та Росії (до Архангельська). Фламандці також фінансували подорож Віллема Баренца у пошуках Північного морського шляху та подорож Генрі Гудзона Північно-Західним проходом. Ці плавання залишилися лише надто вдалими спробами, проте на честь мореплавців-дослідників було названо Баренцове море і Гудзонову затоку. Навички суднобудування та картографії значно розвинулися.
Після смерті Філіпа у 1598 р. Іспанія втратила свій статус великої держави. Останні іспанські загони були вигнані з Нідерландів у 1607 р. На карті світу з’явилася країна купців із півночі, що відкачували воду, цінували переселенців і використовували їхні зв’язки та знання. Великих успіхів мореплавці, фінансовані амстердамцями, досягали у тропіках.
Лише судноплавство важливе
У Королівському тропічному інституті регулярно проводять наукові конференції. Їхні голландські організатори не роблять великого галасу навколо місця події, хоча його багатство, твори мистецтва та велич вражають. Конференція, в якій брав участь я, була присвячена комп’ютерному моделюванню, але мою увагу полонили 74 картини у вестибюлі інституту, що прикрашають колонаду будівлі. Вони розповідають захоплюючу історію про подорож одного голландського капітана до Індонезійського архіпелагу. Над дверима — меморіальна табличка, встановлена у 1945 р., на день 350-ї річниці подорожі. На дошці зображено чотири вітрильника та текст латиною:
