Читать «Убивство у Мюнхені. По червоному сліду» онлайн - страница 6

(Фото / Центр досліджень визвольного руху. – Режим доступу до ресурсу: http://www.cdvr.org.ua/taxonomy/term/31/0?page=4)

Фото весілля Сташинського та Інґе Поль. Східний Берлін, квітень 1960 р. За вбивство Бандери Сташинського було нагороджено орденом Бойового червоного прапора, але головне – він переконав голову КДБ Олександра Шелєпіна дозволити йому одружитися з громадянкою Східної Німеччини, Інґе Поль, яка невдовзі переконає Сташинського втекти на Захід. Подружжя перетнуло кордон між Східним і Західним Берліном ввечері 12 серпня 1961 р., усьго за кілька годин перед початком будівництва Берлінської стіни

(Richard Deacon and Nigel West. Spy! Six Stories of Modern Espionage. London, 1980, с. 125 р.)

На допитах у західно-німецькій поліції Сташинський розповів про обставини скоєних ним злочинів. Він назвав імена офіцерів КДБ з якими він був на зв’язку, зокрема свого куратора з Карлсгорсту Олексія Деймона (на фото), якого він знав як Сергія Деймона. У листопаді 1959 р. за успішне здійснення «особливо важливого завдання» підполковник Деймон був достроково представлений до звання полковника

(Фото з особистої справи Олексія Деймона / Архів Служби безпеки України, ф. 12, спр. 17587)

Наступник Деймона у Карлсгорсті підполковник Олександр Святогоров був відповідальний за Сташинського під час втечі останнього із Східного Берліна в серпні 1961 р. Разом з іншими офіцерами КДБ Святогорова відкликали до Москви, заарештували і після кількох місяців у слідчому ізоляторі Луб’янки й понизили у званні й звільнили з КГБ

(Фото з архіву Служби безпеки України)

Частина перша. Таємний агент

1. Викликає Кремль

Микита Хрущов, вайлуватий, але дивовижно енергійний майбутній керівник Радянського Союзу, якраз виступав перед викладачами і студентами львівських вишів, коли на трибуну передали записку з проханням негайно зателефонувати до Москви. На календарі було 1 грудня 1949 року.

Львів був на особливому рахунку у Москві. До Другої світової війни місто належало Польщі, але 1939-го після пакту Молотова – Ріббентропа увійшло до складу СРСР. Радянсько-німецька дружба протривала недовго – вже в червні 1941-го Західну Україну окупували німці, але в липні 1944-го радянська влада повернулася. Відтоді вона активно утверджувалася в регіоні й переконувала місцеве населення прийняти переваги соціалізму, що було непросто, адже українці продовжували боротьбу за власну державу. За кілька тижнів до виступу Хрущова українське націоналістичне підпілля ліквідувало письменника-комуніста Ярослава Галана, чільного пропагандиста нового режиму. Хрущов поставив справу на особистий контроль і приїхав у Львів ознайомитися з ходом слідства. Один із убивць виявився студентом, і Хрущов вирішив виступити перед освітянами і партактивом з доповіддю про небезпеки націоналізму.

Прохання подзвонити в Москву заскочило Хрущова зненацька. Він закінчив промову, закликав студентів рішуче боротися з націоналізмом і антирадянським підпіллям, вийшов із зали і зателефонував у Москву. Хрущова з’єднали Георгієм Маленковим, підручним Сталіна, який відповідав у ЦК за кадрову політику. Маленков велів йому повертатися в Москву.