Читать «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів» онлайн - страница 6
Петро Дмитрович Біленчук
Розглянуті визначення слідчої ситуації справедливі тільки в матеріалістичному сенсі, оскільки умови, в яких здійснюється розслідування, становлять об’єктивну реальність — матеріальні та ідеальні джерела інформації. Однак такі визначення слідчої ситуації в пізнавальному (гносеологічному) аспекті некоректні і потребують удосконалення.
Слідча ситуація — це, з одного боку, об’єктивна реальність (матеріальні та ідеальні джерела), а з іншого — це пізнана суб’єктом доказування об’єктивна реальність, яка існує на певний момент. Непізнана матеріальна реальність містить потенційну інформацію щодо події злочину. Для введення її в процес доказування необхідний суб’єкт пізнання, котрий дослідить її та сформує слідчу ситуацію, яка становить пізнавальну проблему. Останню слідчий вирішує у результаті застосування тактичних рішень.
Таким чином, слідча ситуація в пізнавальному аспекті — це оцінна категорія, а в інформаційному — сукупність матеріальних та ідеальних джерел, які виникають на конкретний момент розслідування. Отже, у визначення слідчої ситуації повинен вводитися суб’єкт пізнання. З урахуванням цього ситуації класифікують за суб’єктом:
При побудові (пізнанні) слідчої ситуації слідчий враховує такі фактори:
• інформаційного характеру стосовно події злочину;
• процесуального і тактичного характеру;
• психологічного характеру;
• організаційного характеру.
Слідчі ситуації класифікують за різними підставами, але існує думка, що найповнішу класифікацію запропонував Л. Драпкін:
• прості та складні;
• проблемні та конфліктні;
• типові та специфічні;
• закриті та відкриті;
• одноелементні та багатоелементні (комплексні);
• суворого суперництва та несуворого суперництва.
Існують також інші класифікації слідчих ситуацій, складені з урахуванням їхнього змісту і напряму розслідування (О. Баєв, В. Бахін, А. Дулов, В. Коновалова та ін.).
Викладене вище дає підстави вирізнити такі основні види слідчих ситуацій:
• сприятливі та несприятливі;
• конфліктні та безконфліктні;
• типові та специфічні (нетипові);
• початкові, проміжні, кінцеві.