Читать «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів» онлайн - страница 366

11. Колмаков В. П. Некоторые вопросы криминалистической профилактики преступлений // Сов. государство и право. — 1961. — № 12. — С. 104-109.

12. Криміналістична профілактика економічних злочинів: Науково-практ. посіб. / С. В. Веліканов, А. Ф. Волобуєв, В. А. Журавель та ін.; За ред. В. А. Журавля. — X.: Харків юридичний, 2006. — 236 с.

13. Криміналістична профілактика злочинів: Програма курсу / Укладачі: В. В. Гевко, В. С. Давиденко. — Херсон: ХФ ЗЮІ МВС України, 2000.

14. Куриленко О. А. Деякі аспекти методології криміналістичної профілактики злочинів // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2000. — № 4. — С. 166-173.

15. Лопушанский Ф. А. Следственная профилактика преступлений. Опыт, проблемы, решения. — К.: Наук. думка, 1980. — 212 с.

16. Матусовський Г. А. Криміналістична профілактика злочинів // Криміналістика / За ред. В. Ю. Шепітька. — К.: Ін Юре, 2001. — С. 33-39.

17. Махтаев М. Основы теории криминалистического предупреждения преступлений: Монография. — М.: Раритет, 2001. — 272 с.

18. Сушко Ю. С. Актуальні проблеми профілактичної діяльності при проведенні судово-економічних експертиз: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 1994.

19. Шевчук В. Криміналістична профілактика злочинів та її роль у побудові методики розслідування: дискусійні проблеми // Вісник Академії правових наук України. — 2002. — Вип. 2(29). — С. 169-175.

Примечания

1

Докладніше непроцесуальні засоби криміналістичної тактики розгянуто у підрозд. 1.3.

2

Підрозділ підготовлено спільно з В. Перкіним і С. Цвєтковим.

3

Советский уголовный процесс / Под общ. ред. М. И. Бажанова и Ю. М. Грошевого. — 2-е. изд. — К., 1983. — С. 121.

4

Зазначені документи вилучають у разі застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

5

Цей алгоритм впроваджений у діяльність слідчого управління ГУВС Київської області і ГСУ МВС Казахстану.

6

Див.: Ломако З. М. Криминалистическая фотография на месте происшествия. — К., 1980.

7

Див.: Салтевський М. В., Саврань Л. Ф. Фотоапарат. Авт. свідоцтво № 352254 // Бюлетень. — 1972. — № 28; Щербатов В. Ф, Коимшиди Г. Ф, Рогозин Ю. С. Использование измерительных фотографических методов в следственной и экспертной практике. — Волгоград, 1983.

8

Див., напр.: Найдіс І. Д. Судова кінематографія і відеозапис. — Х., 1986.

9

Трансп’ютер (transputer) (скорочено від слів “транзистор” і “комп’ютер”) реалізується у вигляді надвеликої інтегральної схеми (НВІС) з використанням компланарної МОН (метал-окисел-напівпровідник) технології (КМОН-технології). Трансп’ютер — це високопродуктивний мікропроцесор, який побудований за принципами RISC-архітектури (Reduced Instructio Set Computer, або архітектура зі скороченим набором команд), з наявністю локальної пам’яті, уніфікованих каналів для зв’язку з іншими трансп’ютерами і адаптера зв’язку з напівпровідниковим обчислювальним запам’ятовувальним пристроєм (ОЗП). Перший трансп’ютер було створено у 1983 р. фахівцями маловідомої тоді англійської фірми INMOS, яка нині зберігає монополію на виробництво і розповсюдження трансп’ютерних елементів у світі.