Читать «Київська Русь» онлайн - страница 281

У процесі нового етапу національного відродження спостерігається суперечливе ставлення до історичних традицій, які часто виступають у ролі заложників наших пристрастей і амбіцій. Дивно, але навіть протилежні думки користуються однаковим успіхом серед широкого читацького загалу. Прихильність знаходять як твердження про реквізовану Москвою нашу історичну назву “Русь”, так і тези про те, ніби ми від найдавніших часів були українцями. При цьому назви “Русь”, “руський” послідовно замінюються на “Україна” і “українець”. І це не тільки стосовно XVI — XVIII ст., а й часів Київської Русі. Деякі видання наповнюються дефініціями — “княжа Україна”, “хрещення України”, “українська княгиня Ольга”, “українські язичницькі боги”, яких не знають стародавні джерела. Ця не наукова позиція не стільки утверджує українців у правах на киеворуську спадщину, скільки дискредитує цю засадничо правильну ідею.

Насправді в реальному житті проблеми спадщини не існує. її давно і успішно вирішили самі народи — український, російський і білоруський, розвиток яких у помонгольський період рівною мірою ґрунтувався на високих досягненнях епохи Київської Русі.

Список скорочень

ВВ — Византийский временник

ВИ — Вопросы истории

ВМУ — Вестник Московского университета

ГАИМК — Государственная Академия истории материальной культуры

ЖМНП — Журнал Министерства народного просвещения

УІЖ — Український історичний журнал

ИЗ — Исторические записки

ИСССР — журнал “История СССР”

КСИА — Краткие сообщения Института археологии

ЛГПИ — Ленинградский государственный педагогический институт

МИА — Материалы и исследования по археологии СССР

ИИМК — Институт истории материальной культуры

ПВЛ — Повесть временных лет

ПСРЛ — Полное собрание русских летописей

СА — Советская археология

САИ — Свод археологических источников

СВ — Советское востоковедение

СЭ — Советская этнография

ТОИДРЛ — Труды отдела древнерусской литературы (Институт русской литературы АН СССР)

Примечания

1

Летопись по Ипатскому списку. — Спб., 1871. — С.439.

2

Там же. — С.447.

3

Там же. — С.490.

4

Грушевський М.С. Київська Русь. — Спб., 1911. — Т. І. — С.11.

5

Там же. — С. 18.

6

Толочко П.П. Древняя Русь. — К., 1987; Його ж. Древнерусский феодальный город. — К., 1989.

7

ПВЛ. Ч.1. Текст и перевод. Подготовка текста Д.С. Лихачева. Перевод Д.С. Лихачева и Б.А. Романова; Ч.2. Приложения. Статьи и комментарии Д.С. Лихачева. Под редакцией В.П. Адриановой-Перетц. — М.; Л., 1950.

8

ПВЛ. — Ч. 1. — С.9.

9

Рыбаков Б.А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. — М., 1963. — С.215 — 247.

10

Черепнин Л.В. Летописец Данила Галицкого / / ИЗ. — 1941. — № 12. — С. 253.

11

ПСРЛ. — Т.1. (Лаврентьевская летопись). — М.; Л., 1962.

12

Новгородская летопись старшего и младшего изводов / Под редакцией А.Н. Насонова. — М.; Л., 1950.

13

Гудзий Н.К. История древней русской литературы. — М., 1953.