Читать «Дружина мандрівника в часі» онлайн - страница 2

Одрі Ніффенеггер

Примарна, оригінальна, розумна – аж дух захоплює… словом, настільки рідкісна книжка, яку тепер дочитую, що жалкую, бо її написала не я.

Джоді Піколт, автор книжок «Відверта правда» і «Другий погляд»

Дивна й чарівлива історія кохання. Більшість із нас зустрічає коханих людей уже в зрілому віці, коли дитинство давно позаду. У Генрі та Клер – через чудову здатність Генрі до атемпоральності – це трапилося двічі. Історія відданості, профільтрована часом, – історія двох людей, що дорослішають разом, мов споріднені душі в світі, який може змінитися в одну мить.

Чарльз Дікінсон, автор книги «Путівець у часі»

Одрі Ніффенеґґер вигадує витончену й людяну історію випадкового мандрівника у часі й кохання всього його життя. Написано надзвичайно винахідливо, вишукано кмітливо та з любов’ю, «Дружина мандрівника в часі» виблискує і безстрашно досліджує ніжне переплетіння любові й часу. Цей роман – щось надзвичайне.

Енн Урсу, автор «Зникнення Джеймса» і «Розлито у Кларенсі»

Історія піднесеного кохання, освітлена десятками тонко підмічених деталей і сцен, що спритно ковзають довкола величезної загадки у самому серці книги… Залишає читача з відчуттям яскравості та дивацтва життя.

Паблішерз Віклі (Обрані рецензії)

Вигадливо переплетено… Надзвичайно творчо.

Кіркус Рев’юз

Переконливо… Майстерно написаний роман, у якому поєднані неповторні персонажі та їх щирі емоції, що грають у «класики» з часом і які можна інтерпретувати на багатьох рівнях.

Лайбрарі Джорнал (Обрані рецензії)

Дружина мандрівника в часі

Час на годиннику – наш банківський менеджер, збирач податків, поліцейський інспектор; цей внутрішній час – наша дружина.

Дж. Б. Прістлі. Людина та Час

Для Елізабет Гілман Тамандл (20 травня 1915 року – 18 грудня 1986 року) і Норберта Чарлза Талмандла (11 лютого 1915 року – 23 травня 1957 року)

Кохання після кохання

І час прийде, коли з натхненням свій прихід ти привітаєш в твоїх дверях, у твоїм люстрі, Собі всміхнешся ти привітно і скажеш: «Сядь. Поїж». Й полюбиш знов незнаного себе. Дай хліб, вино і поверни своє серце собі, чужинцю, що любить і знає тебе все життя, ким задля інших знехтував ти. Звільни поличку від листів кохання, від знімків, від записок відчаю, себе очисти від дзеркал. Сядь. Святкуй життя.

Дерек Волкотт