Читать «Повна енциклопедія тваринництва» онлайн - страница 200

Юрій Дмитрович Бойчук

За забарвленням волосяного покриву породи кролів різноманітні й діляться на три групи: з одноколірним забарвленням волосу (білий велетень, новозеландська біла), із зональним забарвленням волосяного покриву (сірий велетень, радянська шиншила) та з плямистим забарвленням (метелик, японський, голландський).

Між структурою волосу та його забарвленням є залежність. Чорний волос, що росте поруч із білим, тонший від останнього і довший за нього. Жовтий волос, що росте з білим волосом, довший і товщий за нього. Чорний волос тонший і зазвичай довший за жовтий, що росте поруч. Ось чому шкурки рудого забарвлення здаються менш пишними і більш цупкими, ніж шкурки того ж виду тварини із сірим або чорним забарвленням.

Маса шкурки залежить від розміру, товщини й щільності міздрі, від довжини, товщини і густоти волосу. Основну частину маси шкурки становить маса волосяного покриву. Відношення маси волосу до маси міздрі у шкурки I сорту в середньому дорівнює 2: 1. На різних топографічних ділянках шкурки маса неоднакова. Найбільша маса волосу на одиниці площі шкурки на огузку, потім на хребті, боках, загривку і, нарешті, на череві. Маса шкурки залежить і від її сортності. Шкурки I сорту найважчі, ІІ – дещо легші, а III сорту – ще легші. Найбільшу масу серед шкурок одного сорту мають шкурки великого розміру.

Шкурки від кролів породи білий велетень, порівняно зі шкурками кролів інших порід, мають на одиницю площі найбільшу масу, найбільшу довжину волосяного покриву і товщину волосу за всіма трьома категоріями та найбільш товсту міздрю; шкурки від віденського блакитного слідують за білим велетнем щодо маси, довжини волосяного покриву, товщини міздрі й мають найменшу товщину волосу.

Товщину міздрі враховують під час визначення сортності шкурки, а міцність шкіряної тканини – за первинного обробляння шкурок. Пружність, пластичність шкіряної тканини, подовження міздрі є важливими під час сушіння на прави´лках невичинених шкурок. Усередині однієї породи трапляються шкурки товстоміздряні, середньоміздряні та тонкоміздряні. Шкурки великих порід зазвичай мають товстішу міздрю.

Міцність з’єднання волосу зі шкірою тварини зменшується під час линяння волосяного покриву, що призводить до випадання волосу та порідіння волосяного покриву. Відсутність блиску волосяного покриву невичинених шкурок вказує на настання весняного линяння.

Способи зняття шкурок

Вибракувані дорослі тварини і залишений після відбору на завід молодняк використовують для одержання основної продукції кролівництва – м’яса та шкурок. Одержування м’яса, а особливо шкурок високої якості, залежить не тільки від правильного годування та утримання кролів, а й від своєчасного їх забою. Для того щоб своєчасно забити кролів, треба знати закономірність линяння волосяного покриву. У дорослих линяння проходить двічі на рік – навесні й восени. Узимку, з листопада по березень, волосяний покрив найбільш рослий та густий. Літнє хутро рідке й низьке, особливо погана шкурка буває в період повного линяння.