Читать «Донор для небіжчика» онлайн - страница 130
Борис Левандовський
До речі, говорили, що Алекс зійшов з розуму саме через Відривача голів. Але якимось чудом уцілів. Анжела згадувала, що в нього знайшли пістолет, із якого він двічі стріляв і, ймовірно, це врятувало йому життя.
І ще: дехто тепер навіть приписував Алексу заслугу в зникненні Відривача — з тієї ночі убивства припинилися. Побутувала думка, що перед тим, як сховатися, той був смертельно поранений Алексом.
Германові не хотілося про все це думати. Ні зараз, ні коли-небудь узагалі.
Його погляд зупинився на телефоні, і щось, що не давало йому спокою весь ранок, нарешті оформилося в конкретну думку.
«Адже сьогодні вихідний, правда?»
Герман зняв трубку й набрав номер.
— Алло! — Його голос звучав спокійно і впевнено. — Карина?
* * *
Через півроку.
У маленьку темну комірку, в підвалі житлового будинку, колись облаштовану самотнім бомжем, перевалюючись, зайшла безшия фігура.
— Амод!..