Читать «Множення в умі, або Плинність часу» онлайн - страница 18

Божевільне Залізо. Тє-е-екс.

Портрет Мічуріна. Шо «тє-екс», шо «тє-екс»? Я всю жизнь работав! Я хотів зробити так, щоб всі люди були щасливі, а воно прийшло і сидить, начальство із себе корчить. Ти, чмо іржаве, шо ти зробило?

Портрет Макарєнка. А я, а я? Я хотів, шоб діти робили полєзні фотоапарати. І нахуя я так старався?

Божевільне Залізо. Ідіть на хуй. Будете пиздіти – щас всіх покусаю.

Портрети злякано мовчать.

Божевільне Залізо (Мічуріну). Атебе вопщє нада повісити. Нашо ти заставляв їбаться різні овочі? Ахочеться їм чи ні – це тебе не їбе. А де ж любов?

Макаренко. Яка любов, яка любов?!

Божевільне Залізо. А ти тоже мовчи, полковник сраний, давно пора тебе розвінчать.

Макаренко (у розпачі). Любов, розвінчать! Шо робиться у цьому світі, шо робиться – хто мені скаже?…

Мічурін. Куда нісьошся ти, Русь, – дай ответ!

Макаренко. Не дайот ответа.

Божевільне Залізо. Дураки, не впадайте в істєріку. От я дивлюсь на вас – інтелігенти, ви всігда так. Мало вас стріляли, блядь.

Макаренко. Хто інтелігент? Я інтелігент? Він (показує на Мічуріна) інтелігент?

Божевільне Залізо. Уже і пожартувать ніззя.

Мічурін. Цинізм. Кругом цинізм.

На столі, за яким сидить Божевільне Залізо, дзвонить телефон. Божевільне Залізо бере слухавку.

Божевільне Залізо. Слухаю. Да, товариш Сталін. Єсть. Буде сделано, товариш Сталін. (До портретів.) Ну, ось бачите – а ви зразу в паніку. Работать нада.

Божевільне Залізо виймає з портфеля важливі папери, надягає нарукавники і поринає у суспільнонародноважливу працю.

Божевільне Залізо. Коли партія сказала – надо, комсомол ответіл – єсть! І даже спать не хочеться!

Макаренко. Бєссоніца, Гомер, тугіє паруса. Я список кораблів прочьол до сєрєдіни…

Завіса