Читать «Шодерло де Лакло. Небезпечні зв"язки; Абат Прево. Манон Леско» онлайн - страница 377
Шодерло де Лакло
43
Листа цього не знайдено.
44
Невідомо, чи є цей рядок так само, як і наведений вище «Обійми розкривати, коли закрите серце», цитатою з якихось маловідомих творів, або ж вони – тільки проза пані де Мертей. Легше припустити останнє, бо в усіх посланнях цього листування трапляється сила-силенна таких же слабких рядків. Немає їх тільки в листах кавалера Дансені – можливо, тому, що йому випадало займатися поезією, і його більш витончений слух полегшив йому можливість уникнути цієї вади.
45
Натяк на біблійну легенду про одного з «суддів ізраїльських» (племінних вождів), богатиря Самсона. Самсон тримав у таємниці від усіх, що магічним джерелом його сили та міцності було його довге волосся. Проте коханці Самсона, Далілі, жінці з ворожого євреям племені філістимлян, удалося вивідати у нього цю таємницю, і, коли він заснув, вона обстригла йому волосся, після чого філістимляни захопили його в полон і осліпили.
46
Нижче, з листа 152, читач дізнається якщо не саму таємницю пана де Вальмона, то якою вона приблизно була, й погодиться з нами, що не було ніякої можливості внести до цього більше ясності.
47
Див. лист 74.
48
Ландскнехт – картярська гра, поширена наприкінці XVІІІ століття.
49
Див. лист 70.
50
51
52
З «Повчальних історій» Мармонтеля («Аннетта і Любен»). Але Шодерло де Лакло припустився помилки: слова ці насправді говорить не пастушка Аннетта, а її коханий – пастушок Любен.
53
Можливо, дехто і не знає, що маседуаном називається поєднання декількох азартних ігор, в яких кожен, кому приходить черга здавати карти, вибирає ту гру, яка йому до смаку. Це один із винаходів нашого століття.
54
Командир частини, в якій служив пан де Преван.
55
Дансені не знає, що це за спосіб, – він просто повторює вислів Вальмона.
56
57
Репліка одного з персонажів «Наніни», графа д’Ольбана, в VІІ сцені І дії.
58
Село на півдорозі між Парижем і замком пані де Розмонд.
59
Маркіза де Севіньє (1626–1696) уславилася своїми листами до дочки. Стиль цих листів, витончений і в той же час простий та безпосередній, дотепність, влучність в оцінці людей та обставин епохи, мистецтво, з яким змальовано в них життя «двору і міста», – зробили їх одним із класичних творів французької літератури. Ця фраза з листа пані де Мертей пояснюється великою кількістю в листах маркізи де Севіньє практичних порад і відомостей, які характеризують побут французької знаті XVІІ століття, і натякає на контраст між сучасною Шодерло де Лакло розкішшю та відносною простотою життя вищих класів у минулому столітті.