Читать «Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька» онлайн - страница 4

Але повернімося до обставин часу та місця.

Комуністична окупація України – найбільша антропологічна катастрофа тисячоліття

Загалом упродовж 1918 – 1948 рр., тобто життя лише одного покоління, на території сучасної України загинуло, як мінімум, 20 млн автохтонної людності. Це, відповідно, 70 % до кількості населення в 1917 р. і майже 50 % до рівня 1941 р. Це – найбільша антропологічна катастрофа в історії Європейського континенту за 1000 років.

Ці втрати, подобається це комусь, чи ні, є результатом як самовинищення українців у громадянських війнах, так і безпосередньою заслугою окупантів, насамперед більшовицьких. 20 млн загублених життів, незчисленна кількість життів покалічених – прямий результат панування комуністів, які мають понести за це юридичну, політичну та історичну відповідальність. У повному обсязі. Раз і назавжди.

Не забуваймо і про інше. Характеризуючи настрої, розповсюджені напередодні Другої світової війни в українських середовищах по обидва боки Збруча, один з активних учасників політичних процесів 1920 – 1940-х років відверто вказав на головний мотив значної частини українців: «Ледве чи хто коли в світі так прагнув війни, як українці в 1941 році. Здається – нема більшого лиха в світі, як війна, бо ж несе вона терпіння і смерть, руїну і спустошення. Ми ж бачили наслідки війни в Україні в роках 1914–1920. А проте, війни хотіли всі. Для українців під більшовицьким режимом це була єдина надія зажити вільним життям, для тих же, що поза кордонами СРСР, – єдиний шанс в історії бачити Україну вільною, суверенною державою. І коли ж та вижидана і сподівана війна прийшла, принесла не тільки знищення Україні і смерть мільйонам її дітей. Вона не тільки розвіяла лелеяні мрії про визволення з-під московського більшовизму, як один з прямих її наслідків прийшло розчарування в ті сили й методи, що мали зломити хребет більшовизмові та московському володінні в Україні. Ще і тепер ми може невповні здаємо собі справу з того, який перелом стався в душах українців після Другої світової війни і як він визначив шляхи дальших наших політично-визвольних змагань. Але тоді, тієї пам'ятної весни 1941 року ніхто того не сподівався і ніхто про те не думав».

Про кого і про що ця книга

Отже, ця розвідка, як і всі попередні книги цієї серії, насамперед про людей. А саме про те, що думали, що робили напередодні весни та в перший місяць літа 1941 р. ті, які стали першими жертвами своїх власних «політично-визвольних змагань».