Читать «Майдан. (Р)Еволюція духу» онлайн - страница 2

«Совок» вмирає в муках. Зомбіленд під назвою «путінська ра­ша», накачаний трупним газом, лякає нас своїм вентилем та стотисячними арміями. Але ж всі бачать, що то лише труп, який позбавлений живих еманацій, життєздатного сенсу, окрім жлобства, агресії і тупої брехні.

Таке не раз вже траплялося в нашій історії, і все, про що читали в книжках, стало нашою щоденною реальністю. Кожен нинішній день посилає нам нові випробовування — і кожен з нас має щодня давати раду тим викликам, які роблять нас сильнішими, якщо від них не відвертатися і не ховати голову у пісок. Але хіба колись було інакше? «Пережили совєтськіх, переживемо й донєцкіх» — народна приказка недалекого минулого тепер звучить приблизно так: «Пережили УРСР, переживемо і ДНР». Головне — бути спокійним, зібраним і послідовним. Бо те, що діється в Україні останнім часом, є одвічною земною боротьбою життя і смерті, минувшини і майбуття, правди і брехні, честі і злочинства, підлості і гідності, гнилі і цвітіння. І, вгадайте, хто переможе? Хоча боротьба буде тривкою і запеклою. Борімося — поборемо! Разом до перемоги! Слава Україні! Героям Слава!

А ще ми cтворювали цю книгу, щоб пам’ятати — як все було насправді.

З подякою та шануванням до всіх

читачів, автор і куратор проекту,

Антін Мухарський

24 червня 2014 року

(Р)Еволюція цінностей

Сотні разів я писала цей текст у своїй уяві, у сні й на яву. Але в реальності, як в житті однієї людини, насправді одна-єдина чиста сторінка, tabula rasa. Одна-єдина країна, в якій ти народжуєшся, її історія, про яку тобі не зовсім нудно розповідали в дитячому садку, у школі, в університеті, яку проживаєш тут і тепер. Болісно, хворобливо й радісно водночас. Іншої історії ні в тебе, ні в твоєї країни немає.

Ті події, які почалися в листопаді й вибухнули у лютому 2014 ро­ку на Майдані у Києві — можна пафосно порівняти із Французькою революцією, із відомими переворотами в людській історії, але українська історія унікальна, як її культура й кожне людське обличчя на мільйонному Майдані. Хоча «білих плям» в українській історії (і вона триває) від того, закономірно, менше не стане. Тож перше питання, яке упорядники цього видання ставили його ж авторам, на позір просте: що відбулося насправді?

Я пишу ці рядки, не знаючи, чи є якесь надзавдання, надмета, висока ідея в авторів української історії 2013-2014 років. Відповісти вичерпно на вічні питання в цій книжці устами навіть найвідоміших українських (і російських) інтелектуалів, філософів, письменників, митців чи істориків — неможливо, відповіді на свої питання кожен читач віднайде сам.

Автор ідеї видання цієї книги — Антін Мухарський — запитував в очевидців, учасників, героїв українського Майдану і про те, чому вони ризикували власним життям і довгими зимовими місяцями вистоювали на морозі, сподіваючись на перемогу. У всіх була своя відповідь на це питання, і ви її знайдете, але лейтмотив один: заради майбутнього своєї країни. Це ж, інакше кажучи, вічна тема великої любові і смерті, сенсу людського життя, свободи, волі, того найважливішого, на що і минає твоє життя. У цій книзі йдеться про найінтимніше, найпристрасніше у житті кожного українця, як би голосно це не звучало.