Читать «Історія без міфів. Бесіди з історії української державності» онлайн - страница 366
Раїса Петрівна Іванченко
1949 рік. Заборона повертатися в Україну тим робітникам, котрі були вивезені під час війни разом зі своїми заводами. Для відбудови промисловості в Україні присилали росіян.
1958 рік. Постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання. 17.04.1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла відповідну постанову.
1961 рік. XXII з’їзд КПРС — нова програма партії про “злиття націй” в єдиний радянський, тобто російський, народ.
1961 рік. Репресії проти захисників української мови та культури.
1970 рік. Наказ Міністерства освіти СРСР про написання і захист усіх дисертацій лише російською мовою. Затвердження їх тільки в Москві.
1972 рік. Друга після війни чистка і репресії проти українства. Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста за недостатню боротьбу з націоналізмом. Арешти.
1975 рік. Нова цензура “Кобзаря” Т. Шевченка.
1978 рік. Колегія Міносвіти УРСР видала директиву “Про вдосконалення вивчення російської мови в українських школах”.
1979 рік. Ташкентська конференція “Російська мова — мова дружби народів”.
1983 рік. Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів Радянського Союзу “Про поліпшення вивчення російської мови у школах республік”. Доплата за викладання російської мови 15 % та поділ класів.
1989 рік. Постанова ЦК КПРС “Про єдину офіційну загально державну мову в Радянському Союзі” (російську). Те ж у проекті Конституції М. Горбачова.
1989 рік. Верховна Рада Радянського Союзу видає закон про мови народів Радянського Союзу, яким закріплює за російською мовою статус офіційної на всій території Союзу.
1994 рік. Намагання надати російській мові статус офіційної в незалежній, вільній, суверенній, самостійній Україні.
1994 рік. Алма–Ата. Спільний науковий простір (тобто російський) для СНД.
Унікальне за своїм цинізмом явище світового масштабу — нищення української мови у Росії як імперській, так, іще гірше,— у Росії комуністичній.
Тим часом прогресивний світ зовсім інакше дивиться на цю справу. Так, у Франції за допомогою комп’ютеризації встановлено, що українська мова є однією з найстаріших мов і однією з найкращих у світі.
Мудра Японія, яка після Другої світової війни, будучи переможеною, всі зусилля і фонди надала освіті й за два десятиліття стала однією з найпередовіших держав світу, довідавшись про таку значущість української мови, негайно запровадила в Токійському університеті вивчення української мови.
А так званий старший брат, який упродовж віків тільки те й робив, що нищив чужі землі і цілі народи, “визволяв” чужі території, неспроможний повністю знищити великий український народ, з усією ненавистю і люттю накинувся на чарівну українську мову, яка входить у п’ятірку найкращих мов світу, з метою повного її знищення. Тож недаремно за Росією, яка, до речі, вкрала у нас саму назву держави, закріпилась “слава” тюрми народів, комуністичного пекла.
Всеукраїнська правозахисна газета. — 1995. — Листопад. — № 3.
