Читать «Історія без міфів. Бесіди з історії української державності» онлайн - страница 363

1677 рік. Московський Патріарх Іоаким наказав із українських книг знищити листки, які мають відмінність від книг московських.

1689 рік. Синод заборонив Києво–Печерській лаврі друкувати перший том “Четьї мінеї” Дмитра Ростовського.

1690 рік.Московський патріарх Іоаким указом заборонив усе українське письменство, а перший том книги “Четьї мінеї” звелено спалити.

1693 рік. Лист Московського патріарха до Києво–Печерської лаври про заборону будь–яких книг українською мовою.

1709 рік. Указ Петра І про заборону друку книг українською мовою, а книги, друковані церковнослов’янською мовою, звіряти з російським виданням, щоб у них “ніякої різниці не було”.

1720 рік. Указ Петра І, щоб знову книг ніяких, крім церковних попередніх видань, на Україні не друкувати, а ті старі книги з книгами великоросійського друку звіряти, щоб ніякої відмінності й особливого наріччя в них не було.

20 грудня 1720 року. Петро І видав указ київському губернатору князю Голіцину, щоб “… во всех монастырях, остающихся в Российском государстве, осмотреть й забрать древние жалованные грамоты и другие курйозные письма оригинальные, а также книги исторические, рукописные и печатные”.

1721 рік. Наказ Синоду надсилати книги з українських друкарень у “синодальну контору” для виправлення їх згідно з російськими вимогами та вимовою й завірення клеймом цензора.

1724 рік. Друкарня Києво–Печерської лаври оштрафована на одну тисячу карбованців за друкування книг, не у всьому схожих з великоросійськими. На таку ж суму і за таку ж “провину” оштрафовано і чернігівську друкарню, яку перевезли до Москви.

1725 рік. Наказ Петра І про переписування на Україні державних постанов та розпоряджень з української мови на російську.

1740 рік. Російська імператриця Анна Іоаннівна створила Правління гетьманського уряду під керівництвом московського князя Олексія Шаховського та запровадила російську мову в діловодстві на території України.

Переписи 1740–1748 рр. свідчать, що в семи полках Гетьманщини на 1094 села припадало 866 шкіл із викладанням українською мовою. У 1804 р. було видано царський указ, який заборонив навчання українською мовою. Результати національного гніту одразу позначились на стані освіти в Україні.

Уже перепис 1897 р. показав, що в Україні на 100 осіб було лише 13 письменних.

1755 рік. Синод наказав Києво–Печерській лаврі перекласти на російську мову “Четьї мінеї” св. Дмитрія Ростовського та “Києво–Печерський патерик”.

1763 рік. Указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво–Могилянській академії.

1764 рік. Скасування Катериною ІІ українського гетьманства, а з ним — ліквідація українських навчально–культурних закладів та усунення від влади україномовних чиновників.

1765 рік. Ліквідація Катериною II козацького устрою та козацьких шкіл на Слобожанщині.

1766 рік. Синод видав суворий указ Києво–Печерській лаврі друкувати лише ті книги, які в московській друкарні друкуються й дозволені Синодом.