Читать «Таємниче життя дерев» онлайн - страница 100

Проте дерева не лише все відфільтровують, а й самі докидають свою лепту. Це послання через ароматичні речовини та, звичайно ж, фітонциди, про які я вже згадував. У цьому плані ліси значно відрізняються одні від одних залежно від виду дерев. Хвойні ліси суттєво зменшують кількість мікробів у повітрі, що особливо добре відчувають алергіки. Щоправда, через лісонасадження смереки та сосни завезли в ті райони, в яких вони від природи є зовсім не місцеві. І ці прибулі види мають тут значні проблеми. Здебільшого, річ у низовинах, що для хвойних дерев надто сухі й теплі. Як наслідок, повітря більш запилене, що влітку ви можете добре побачити проти яскравих сонячних променів. І, оскільки смерекам та соснам постійно загрожує смерть від спраги, їх атакують короїди, відчуваючи легку здобич. А тоді у кронах тріпочуть хаотичні ароматичні послання — дерева «кричать», щоб їм надали допомогу, й для цього застосовують свій хімічний оборонний потенціал. І це все з кожним новим вдихом потрапляє у ваші легені. Чи можна несвідомо відчути цей стан підвищеної бойової готовності? Зрештою, дерева, що перебувають у небезпеці, є нестабільними й непридатними до життєвого простору людини. І позаяк наші предки ще в кам’яному віці завжди шукали собі оптимальне місце перебування, то було б розважливо сприймати стан нашого довкілля інтуїтивно. Тут доречно згадати наукове спостереження: кров’яний тиск людини під хвойними деревами збільшується, натомість у дубових гаях знову спокійно знижується. Проведіть одного разу й самі цей тест і визначте, в якому типі лісу ви почуваєтеся найкраще.

Те, що мова дерев впливає на людину, нещодавно стало темою фахової преси. Корейські науковці аналізували самопочуття старших жінок, які ходили або лісом, або містом. Результат: у жінок, що гуляли лісом, вирівнявся кров’яний тиск, збільшилися об’єм легень та еластичність артерій, натомість вилазки в місто ніяк не вплинули на їхній організм.

Фітонциди, можливо, також сприятливо впливають на нашу імунну систему, тому що вбивають мікробів. Та особисто я думаю, що також і мовний коктейль дерев, який витає в повітрі, є однією з причин, чому ми так добре почуваємося в лісі. Принаймні в незайманих лісах. Туристи, що в моєму лісництві гуляють одним зі старих заповідників листяних дерев, знову й знову розповідають, що їхня душа наповнюється радістю та щастям і вони почуваються там як удома. А коли вони мандрують по хвойних лісах, що в Центральній Європі здебільшого були насаджені, а отже, є вразливим штучним утворенням, такі почуття їх не переповнюють. Можливо, справа в тому, що в букових лісах є менше «сигналів тривоги», а тому дерева обмінюються посланнями про своє добре самопочуття, котрі через ніс досягають також і нашого мозку. Впевнений, що на рівні інстинктів ми здатні відчувати здоров’я лісів. Спробуйте це якось і самі!