Читать «Записки Білого Пташка» онлайн - страница 194
Галина Пагутяк
— І тоді ви прийшли…
— І побачили тебе. Ти ще не хотів нас пускати.
— Неправда.
— А що ти хотів? Прийшли чужі люди. Добре, що я впізнав тебе потім. І подумав: «Ну, раз з ними Сіренький, то боятись нема чого. Сіренький не приведе бозна-кого».
