Читать «Ольга Токарчук. Останні історії» онлайн - страница 118

Спокійно підійшла до сина, розпружена, несподівано легка, майже щаслива, і присіла біля нього, закриваючи це неприємне видовище. Малювала пальцем на піску візерунки, і вони довго викладали на них мушлі у складні колоподібні фігури, поки Кіш не зник.

За дві години, коли вони сідали в моторку, бачили, як приплив підмиває їхню мандалу. Мушлі, що стужилися, поверталися до моря.

Спочатку вони дісталися до материка, а потім годинами їхали крізь джунглі. У сутінках втомлений хлопчик заснув, поклавши голову на її плече.

Вона бачила, як вогні буса повзуть розігрітим асфальтом і відкривають півколо рухомої сцени, яка пересувається вперед, занепокоєно шукаючи в темряві свого актора. На околицях міста сцена посвітліла, а потім зовсім зникла в заграві летовища.

Примітки

1

Тут і далі виділений текст в оригіналі подано українською мовою в латинській транслітерації.

2

Анцуґ — костюм (з нім.). Прим, перекладача.