Читать «Бойова група «Байєрсдорф»» онлайн - страница 7

Вранці, коли рядові вояки прокинулися, Длябога, як старший батарейний офіцер, вишукував солдатів і розподілив між ними службові обов'язки. До 11 години ранку артилерійська батарея була готова до маршу, але її боєздатність була під великим питанням. Між їздовими і візниками виявилися такі вояки, що не мали жодного вишколу, а працювати з кіньми розпочали нещодавно, добре що хоч знали, з якого боку до коня підходити. Деякі з вояків навіть не пройшли ще стрілецької підготовки. Тому до їздових було переведено кілька українських унтер–офіцерів, які пройшли вишколи. Понад те, коні, які були прикріплені для батареї, виявилися неїждженими. Коли батарея вирушила на станцію Дембіца для завантаження у потяг, постала доволі сумна картина: «Їздові сидять перший раз на коні, одні коні тягнуть вперед, а другі назад, одні скачуть, а другі лягають на землю. З такими кіньми треба їхати на фронт!» Якщо в такій ситуації опинилися артилеристи, то що вже казати про інші підрозділи бойової групи?

Незважаючи на всі свої попередні заяви та застереження, командування бойовою групою (і водночас відповідальність за її дії) взяв на себе оберштурмбаннфюрер СС Байєрсдорф. Це показовий факт, бо Байєрсдорф міг би призначити на посаду командира кого завгодно з інших командирів полків, але вирішив особисто очолити це формування. Тому, за німецькою традицією, бойова група отримала назву за його іменем — бойова група «Байєрсдорф». Кого він залишив замість себе тимчасово командувати дивізією, точно невідомо, але, найімовірніше, це був начальник оперативного відділу штурмбаннфюрер СС Вольф-Дітріх Гайке.

Бойова група «Байєрсдорф» складалася з таких частин (зауважимо, що інформацію стосовно чисельності підрозділів узято нами зі спогадів Романа Долинського, однак вона може бути не зовсім точною):

Штаб групи. Начальником штабу групи був 43-річний гауптштурмфюрер СС Йоханнес Кляйнов, один із найздібніших німецьких офіцерів в українській дивізії. Інші штабові посади займали українці: начальник розвідки (прізвище невідоме), ад'ютант — ваффен–оберштурмфюрер Михайло Качмар, капелан — ваффен–унтерштурмфюрер доктор Іван-Всеволод Дурбак. Офіцером зв'язку, що координував взаємозв'язки між штабом дивізії та штабом бойової групи, був ваффен–гауптштурмфюрер Дмитро Паліїв, який добровільно зголосився на цю посаду. Особистим перекладачем Байєрсдорфа був український стрілець Юліан Чорний із підрозділу охорони штабу, який знав німецьку та польську мови. Також при штабі знаходився воєнний кореспондент Роман Тилявський. Загальна чисельність персоналу штабу з почетом та охороною сягала 50 осіб.