Читать «Бойова група «Байєрсдорф»» онлайн - страница 53

Melnyk М. То Battle: The Formation and History of the 14. Gallician SS Volunteer Division, p. 96.

15

Брак озброєння був пов'язаний із тим, що економіка Німеччини в цей час уже не могла належно забезпечити оснащення збройних сил, тому з подібними проблемами стикалися всі роди військ Вермахту, зокрема і війська СС.

16

Melnyk M. To Battle: The Formation and History of the 14. Gallician SS Volunteer Division, p. 97.

17

Landwehr R. Fighting for Freedom: the Ukrainian volunteer division of the Waffen-SS, p. 39.

18

Раніше Длябога був учителем в середній торгівельній школі. На цей момент йому було 39 років.

19

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 101–102.

20

В Українській історіографії прийнято вважати, що Гайке під час служби в дивізії був армійським офіцером, носив армійську уніформу і мав армійське військове звання «майор». Проте це не відповідає дійсності, бо після свого офіційного переведення у війська СС, Гайке отримав відповідне есесівське військове звання «штурмбаннфюрер СС» та був зобов'язаний носити уніформу військ СС. При цьому членом організації СС він не був. Тому в дивізії «Галичина» Гайке ходив в есесівській уніформі і звання його вказувалося теж відповідно — штурмбаннфюрер СС.

21

Долинський Р. Бойова група Байєрсдорфа // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 195.

22

Качмар, давній член ОУН, в 1935–1936 роках був засуджений польським судом. Пізніше закінчив Берлінський політехнічний інститут, де вивчав аеродинаміку та був зв'язковим ПУН з урядом Августина Волошина в Карпатській Україні. Л. Стеткевич так згадував про нього: «Був це молодий, інтелігентний наш старшина. Він любив службу і був вимогливим, але при цьому надзвичайно товариським і культурним. Ніхто ніколи не чув від нього ординарного слова. Він ставився з особливою пошаною до інтелігентів–стрільців або підстаршин. Качмар був рівночасно нашим заступником і опікуном перед свавіллям німців» (Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 27). На цей момент Качмару було 30 років.

23

Тис-Крохмалюк Ю. Фрагменти споминів //Дмитро Паліїв. Життя і діяльність, с. 728.

24

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 27.

25

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 103.

26

У період Визвольних змагань Долинський служив в УГА (прийнято вважати, що він мав там ступінь хорунжого), потім вступив до лав Червоної армії, де і прослужив до 1922 року. Також був членом КП(б)У, де зробив непогану кар'єру — в 1934 році став заступником начальника політичного сектора колгоспних господарств при Київському обласному земельному управлінні. Його посада в 1932–1933 роках — завідувач сектору зернових та бурякових районів Харківського міського партійного комітету — дозволяє припустити, що Долинський був одним із відповідальних за Голодомор на місцях. Одночасно, протягом 1923–1934 років був інформатором Бердичівського окружного відділу ҐПУ. 23 серпня 1935 року заарештований по справі КПЗУ, 27 січня 1936 року засуджений на 5 років, але є припущення, що покарання відбував у м'яких умовах. Узагалі в біографії цієї людини багато темних і неоднозначних сторінок, достовірно відомо лише те, що Долинський був зовсім не тим, за кого себе видавав у дивізії. Так, у німців Долинський позиціонував себе як колишній підполковник РСЧА (саме так зазначено в його обліковій картці офіцера військ СС), що прослужив в РСЧА до 1935 року, хоча архівні дані не підтверджують цих даних. Див.: Тинченко Я. Комуністичний секретар з дивізії військ СС «Галичина» // «Цитаделя», № 2 за 2009 рік; Stammkarte / Roman Dolinskij.