Читать «Менше знаєш, краще спиш» онлайн - страница 88

Проходили тижні, а протест на Майдані й не думав вщухати. Навпаки — його служба харчування та загони Самооборони набули організованого характеру. Рішучість протестувальників почасти пояснювалася відчаєм. Арсеній Яценюк, лідер партії «Батьківщина», сказав в одній з промов, що Янукович поводиться, як самодержець, а до народу ставиться, як до «бидла».

Для Януковича складність розв’язання цієї кризи (якщо він мав такий намір) полягала в тому, що йому не довіряли майже всі верстви суспільства. Еліта ненавиділа його тому, що стала першою жертвою його утисків, а звичайні люди — тому, що мали відчуття, нібито живуть під наглядом кримінальної організації.

13 грудня Янукович запросив до себе лідерів опозиції. Він запропонував амністію та мораторій на застосування сили, якщо демонстранти припинять акції протесту. Але протестувальники побоювалися, що в такому разі Янукович розпочне масові репресії. Згоди досягнуто не було. Повстання продовжувалося, Янукович відмовлявся виконувати конкретні вимоги протестувальників, а найбільшими ворогами демонстрантів ставали виснаження, необхідність з’являтися на роботі та люті холоди.

З наближенням Різдва Янукович забезпечив собі фінансову допомогу від Росії в розмірі 15 мільярдів доларів, а людей на Майдані стало меншати. Лідери опозиції заявили, що краще зосередитися на наступних президентських виборах. Вперше з початку протестів рішучість демонстрантів, здавалося, стала слабшати.

Однак 16 січня союзники Януковича в парламенті ухвалили низку законів, що передбачали великі штрафи та тривалі терміни ув’язнення за участь у протестах. Нові закони дозволили б уряду запроторити до в’язниці кожного учасника Майдану, тож загроза репресій стала для демонстрантів спонукою. Увечері 19 січня відбулися криваві сутички між ними та міліцією, і Майдан повернувся на перші шпальти газет усього світу.

Ескалація конфлікту відбувалася з обох сторін. 22 січня було викрадено Дмитра Булатова, одного з активістів Майдану. Його тримали в полоні вісім днів і весь цей час катували — зокрема, прибивали руки до дверей. Іншого активіста, сейсмолога Юрія Вербицького зі Львова, викрали з лікарні, де йому оперували око, пошкоджене на Майдані, а пізніше його знайшли в лісі мертвим. На тілі було видно сліди тортур. Щонайменше п’ятеро інших активістів теж вважалися зниклими.

Саме тоді Янукович і правляча партія втратили контроль над західними та центральними регіонами країни, включно з Києвом. У Львові протестувальники 23 січня захопили будівлю обласної адміністрації. У Рівному вимагали повернення додому спецзагонів міліції, відряджених до Києва. У Черкасах відбулася сутичка між тисячами протестувальників і міліцією, яка охороняла будівлю міської адміністрації. Намагаючись заспокоїти повсталий народ, парламент 28 січня скасував закони, ухвалені ним усього за 12 днів до того, а кабінет міністрів на чолі з Азаровим пішов у відставку. Сутички між демонстрантами та міліцією в Києві почали вщухати, а в пресі з’явилися повідомлення, що кілька націоналістичних угруповань, незалежних від жодних політичних партій, відкололися від загального руху.