Читать «Менше знаєш, краще спиш» онлайн - страница 85

Отримавши необхідну владу, Янукович і його прибічники розпочали кампанію масової експропріації, подібну до тієї, що відбувалася в Росії після арешту та засудження Ходорковського. Бізнесменам пропонувалися за їхній бізнес ціни, нижчі за ринкові, і якщо вони не погоджувалися, проти них відкривалися кримінальні справи. Ті, хто намагалися опиратися захопленню, часто виявляли, що вони є вже колишніми власниками своїх підприємств: їм вручалися рішення судів у справах, про які вони нічого не знали.

Рейдерство на найвищому рівні мало наслідком рейдерство на місцевому, створюючи атмосферу суцільного беззаконня. Але на відміну від Росії, де поширеною була думка про те, що Путін бореться з корупцією, а не очолює її, в Україні ніхто не сумнівався в тому, що відповідальним за посилення в країні кримінальної атмосфери, є сам Янукович.

Після того, як Янукович зосередив владу в своїх руках, українці стали свідками кар’єрного злету його сина Олександра — 40-річного стоматолога, який упродовж двох-трьох років став мільярдером. Янукович покладався на сина як певну противагу Ахметову та іншому потужному олігарху — Дмитру Фірташу. Але відверте сприяння Олександру викликало в народі інстинктивний опір владі. Водночас захоплення родиною Януковича нерухомості, призначення ним лояльних, але некомпетентних керівників справило негативний вплив на українську економіку, яка дуже постраждала від світової економічної кризи.

Система, яка дозволяла Януковичу та його поплічникам займатися масштабними крадіжками, призвела також до деградації української міліції і прокуратури, створивши ситуацію, в якій українці відчували себе незахищеними від свавільних арештів і ув’язнення. Обурення цією ситуацією досягло апогею влітку 2013 року в містечку Врадіївка Миколаєвської області.

Увечері 26 червня, коли Ірина Крашкова, 29-річна розлучена бухгалтерка, поверталася додому з дискотеки, двоє співробітників міліції і один таксист викрали її, зґвалтували, побили металевим прутом і залишили вмирати. Поки вони ходили за лопатою, аби її закопати, жінці вдалося відповзти в безпечне місце. Пізніше вона назвала нападників: це були капітан міліції Євген Дрижак, старший лейтенант Дмитро Поліщук і таксист Сергій Рабиненко. Затримали лише Поліщука та Рабиненка. Дрижаку, який мав родичів серед місцевих високопосадовців, обвинувачення не висунули, а начальник врадіївської міліції та п’ятеро колег-міліціонерів забезпечили обвинуваченому алібі. Коли містечком поширилася новина про те, що сталося з Крашковою, люди почали збиратися в центрі міста. За попередні три роки співробітники врадіївської міліції зґвалтували та вбили п’ятьох жінок, а потім катували чоловіків, змушуючи їх зізнатися в цих злочинах. Троє з чоловіків повісилися, а один помер вдома від тортур. Незабаром на центральній площі зібралося вже з тисячу людей; вони взялися штурмувати відділок міліції, але були розігнані за допомогою сльозогінного газу.