Читать «Паперові міста» онлайн - страница 17
Джон Грін
— Бекка така довбеха, — сказав я, намагаючись втягнути Марго в розмову.
— Ага, — відказала вона, дивлячись у вікно. Її коси блищали в світлі фар зустрічних автівок. Я раптом подумав, чи не плаче вона, але відразу ж стало видно, що я помилився, бо Марго напнула каптур і дістала з торбинки «ключку».
— Гаразд, ми все одно повеселимося, — вигукнула Марго, зриваючи упаковку.
— А мені можна дізнатися, куди ми їдемо?
— До Бекки.
— Ох, — зронив я, зупиняючись перед знаком «стоп».
Поставивши авто на ручне гальмо, я хотів був сказати Марго, що негайно відвезу її додому.
— Ніякого криміналу. Слово даю. Треба знайти машину Джейса. Бекка мешкає на наступній вулиці праворуч, але він паркується десь в іншому місці, тому що її батьки дома. Пошукаймо на паралельній вулиці. Це перше, що на думку спадає.
— О’кей, — погодився я. — Але потім — додому.
— Ні, потім — пункти з другого по одинадцятий.
— Марго, це кепська ідея.
— Ти їдь уже, — сказала вона, і я послухався.
Ми знайшли «лексус» Джейса в глухому куті за два квартали від будинку Бекки. Я навіть зупинитися не встиг, а Марго вже вискочила з «ключкою» в руках. Вона відчинила дверцята «лексуса», сіла за кермо і почала встановлювати «ключку». А потім охайно зачинила двері.
— Цей дурник ніколи авта не замикає,— буркнула Марго, залазячи назад у мій мінівен.
Ключ від «ключки» вона поклала в кишеню. Потім розкуйовдила мені чуба.
— Пункт перший виконано. Тепер їдьмо до Бекки.
Дорогою Марго ознайомила мене з другим і третім пунктами плану.
— Геніально, — визнав я, хоча в нутрі у мене все вирувало від хвилювання.
Завернувши на вулицю, де мешкала Бекка, я зупинився неподалік її хати. Марго полізла за сидіння і повернулася з біноклем і цифровою камерою. Вона подивилася в бінокль, потім дала його мені. Я побачив, що в підвалі горить світло, але руху ніякого не помітив. Я взагалі дуже здивувався, що в цьому домі є підвал: майже на всій території Орландо копнеш — і відразу вода.
Діставши з кишені телефон, я набрав продиктований Марго номер. Один гудок, другий, потім сонний голос промовив:
— Алло.
— Пане Арингтон?
Марго хотіла, щоб подзвонив саме я, тому що мого голосу ніхто не впізнає.
— Хто це? І котра це година?
— Сер, думаю, вам слід знати, що просто зараз ваша дочка займається сексом з Джейсоном Вортингтоном у підвалі вашого будинку, — мовив я і повісив слухавку.
Пункт другий виконаний.
Ми з Марго вистрибнули з мінівена і, добігши до будинку Бекки, лягли на землю біля огорожі. Марго віддала мені камеру. Спалахнуло світло в спальні нагорі, потім на сходах, потім у кухні. А тоді нарешті й на сходах, що ведуть у підвал.
— Он він, — шепнула Марго.
Я зрозумів, про що вона, краєм ока помітивши, як з підвального вікна вилазить напівголий Джейсон Вортингтон. Він помчав через газон у самих боксерках, а коли наблизився до мене, я підскочив і сфотографував його, таким чином виконавши і третій пункт. Спалах камери, напевне, здивував нас обох, і якусь жахливу секунду Джейсон напружено дивився в мій бік, а потім кинувся в темряву.