Читать «Ґолем» онлайн - страница 12
Ґустав Майрінк
Студент говорив, наче в лихоманці, я з жахом дивився на нього.
— Що вам заподіяли Вассертрум і його син, що ви аж палаєте ненавистю до них?
Харусек поривчасто відмахнувся від моїх слів.
— Облишмо це! Запитайте ліпше, що погубило доктора Вассорі. Чи може, бажаєте поговорити про це іншого разу? Дощ вщухає… Хочете, мабуть, додому?
Він стишив голос, як людина, що нараз заспокоїлася. Я похитав головою.
— Ви чули коли-небудь, як нині лікують катаракту? Ні? То я мушу вам докладно пояснити, щоб ви добре зрозуміли, майстре Пернат!
Тож слухайте: катаракта — важке захворювання сітківки ока, що призводить до сліпоти. Існує лише один спосіб запобігти недузі — так звана іридотомія. Вона полягає у видаленні з райдужної оболонки ока клиновидного шматочка. Неминучий наслідок такого втручання — значне потьмяніння зору, яке залишається на все життя, але здебільшого вдається загальмувати розвиток сліпоти. Діагноз катаракти має, однак, свої особливості.
Іноді, надто на початку хвороби, найяскравіші симптоми начебто зникають. Тоді лікар, навіть якщо він не помічає жодних ознак хвороби, усе ж не може з певністю стверджувати, що його попередник неодмінно помилився, поставивши такий діагноз.
Якщо іридотомія була все ж зроблена — а таке хірургічне втручання можна провести і на хворому, і на здоровому оці, — то вже неможливо встановити, була катаракта чи ні.
Ось на цих та інших моментах і вибудував доктор Вассорі свій мерзенний план.
Безліч разів, надто у жінок, він діагностував катаракту там, де йшлося про невинне погіршення зору, лиш би зробити операцію, яка не коштувала йому зусиль, зате приносила чимало грошей.
Отоді йому нарешті потрапляли до рук беззахисні, і не треба було великої відваги, щоб вдатися до грабунку.
Бачите, майстре Пернат, цей хижак, цей деґенерат був поставлений у такі життєві умови, за яких він легко міг масакрувати свою жертву. Нічого не ставлячи на карту! Розумієте? Абсолютно нічим не ризикуючи!
Купою сфальшованих публікацій у медичних часописах Вассорі зумів створити собі славу визначного фахівця, йому навіть вдалося напустити ману на своїх колег-лікарів, надто довірливих та шляхетних, щоб розпізнати його обман.
Логічно, що до нього в пошуках зцілення потягнулися табуном пацієнти.
Щойно хтось з незначними порушеннями зору звертався до нього по консультацію, доктор Вассорі відразу брався за втілення свого підступного плану.
Спочатку він, як це заведено, збирав анамнез, але, про всяк випадок, ретельно занотовував лише ті відповіді, які могли вказувати на ймовірність у хворого катаракти. І обережно з’ясовував, чи вже хтось до нього не ставив діагнозу.
У розмові доктор ніби мимохідь зауважував, що його наполегливо запрошують за кордон на важливий науковий симпозіум, і їхати треба вже завтра. При подальшому огляді ока за допомогою пучка електричного світла, він намагався завдати пацієнтові якнайбільше болю.