Читать «Долина Чотирьох Хрестів» онлайн - страница 4

Ігор Михайлович Забєлін

— Ти не про те говориш, — заперечив мені один з наших товаришів. — Людина може уявити собі, припустімо, що перебуває на Марсі. Але ж це не замінить телескоп…

— Так само, як жоден телескоп не замінить людського мозку, — не здавався я. — Якщо йдеться про те, щоб додатково озброїти мозок…

— Не тільки озброїти, — втрутився в розмову Берьозкін, який тоді був ще студентом математиком Московського університету і з любові до мандрівок влаштувався до нас в експедицію різноробом. — Не тільки озброїти, — повторив він. — Звичайно, ні телескоп, ні найхитромудріший хроноскоп ніколи не зможуть мислити, та хіба не підсилиться здатність людини до мислення, якщо в її розпорядження надійдуть нові несподівані факти?.. Осмислити минуле зможе тільки мозок, але допомогти йому в цьому, воскресити факти, що зникли з людської пам’яті й очей, міг би хроноскоп… Правда, в кожного з нас у мозку мелькають різні фантастичні картини, ми можемо населити Марс марсіянами, оголосити тектонічні тріщини на його поверхні — зрошувальною системою, але тільки телескоп відкриває нам справжню природу Марса… В тлумаченні історичних подій теж багато домислу, багато суб’єктивного, а якби хроноскоп зміг наблизити їх до нас у неперекрученому істориками вигляді…

— Це призвело б до перевороту і в історії, і в археології, — вирвалося в мене. — Можливості людського пізнання безмежно розширилися б. Я певен, що хроноскоп зробив би величезний вплив на все суспільство, змусив би людей суворіше ставитись до власних вчинків.

— Хроноскоп, хроноскоп! — саркастично зауважив хтось. — І не набридло ото вам базікати?.. Все одно ж не можна створити такий прилад.

— Можна, — заперечив Берьозкін. — Не у вигляді труби з системою збільшувальних скелець, але…

— Що ж це буде? — запитав я, відчуваючи, що Берьозкін говорить серйозно, що ідея, яка спала нам на думку, має під собою хоч і незрозумілу мені, але реальну основу.

— Електронна машина. — Він подумав і додав: — Не зовсім звичайна, безумовно, але зроблена на зразок обчислювальних машин, машин-перекладачів і подібних до них. Вони здатні розв’язувати найскладніші математичні задачі, перекладати з іноземної мови тексти, «запам’ятовувати» безліч найрізноманітніших речей… Досягнення кібернетики вже настільки великі, що можна уявити собі й таку електронну машину-хроноскоп… Припустімо, на шоломі є пробоїна. Ми вміщуємо шолом у хроноскоп і формулюємо вимогу: пояснити походження пробоїни. З колосальною швидкістю, протягом кількох секунд, машина перебирає сотні, тисячі, а якщо потрібно, десятки тисяч варіантів і зупиняється на одному з них, найвірогіднішому… За допомогою фотоелементів цей варіант перезнімається, а потім проектується на екран. І тоді…

— І тоді на екрані ожило б минуле! — перебив я замріяного Берьозкіна. — Ми побачили б монгольського богатиря, який повільно піднімається на перевал Нуху-дабан, побачили б, як, причаївшись серед скель, підстерігає його ворог, як блискавичним ривком натягує він тятиву, і влучно послана гартована стріла вражає безтурботного богатиря…